ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ: ЗМІСТОВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ДОМІНАНТИ ТА ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-17-169-177Ключові слова:
компетентнісний підхід, меритократія, публічна служба, публічне управління, професіоналізація, професійне навчання, професійний розвиток, система професіоналізації публічної службиАнотація
У статті здійснено теоретичне осмислення професіоналізації публічної служби як
багатовимірного процесу розвитку її людського та інституційного потенціалу в умовах сучасних
суспільних змін. Обґрунтовано, що професіоналізація публічної служби виходить за межі
традиційного розуміння професійної підготовки та розвитку компетентностей службовців,
набуваючи значення стратегічного чинника забезпечення ефективності, спроможності та суспільної
орієнтованості системи публічного управління. Запропоновано сутність професіоналізації публічної
служби розглядати як відкриту структуровану систему, спрямовану на розбудову засад
безперервної професійної освіти та навчання публічних службовців, перманентне набуття ними
професійних знань, вмінь, навичок, професійних якостей; формування усвідомленого прагнення до
професійного розвитку та кар’єрного зростання; рефлексивну самоорганізацію, саморозвиток та
дотримання професійних деонтологічних стандартів. На цій підставі з урахуванням антропологічної
спрямованості публічного управління та його сервісоорієнтованості уточнено місію, мету та
завдання формування та функціонування системи професіоналізації публічної служби.
Обґрунтовано функціональну спрямованість системи професіоналізації публічної служби, яка
охоплює знаннєво-компетентнісний, регулятивний/нормативно-правовий, цілепокладаючий/
прогностично-планувальний, ціннісно-етичний, мотиваційно-адаптаційний, талант-орієнтований,
інформаційно-комунікативний, контрольно-оцінювальний та консультативно-дорадчий напрями.
Запропоновано систематизацію принципів розвитку професіоналізації публічної служби.
Констатовано, що змістовно-функціональне наповнення системи професіоналізації публічної
служби формується через сукупність взаємопов’язаних домінант, серед яких розвиток професійних
компетентностей, формування професійної культури, утвердження цінностей публічної служби,
забезпечення меритократичних засад кадрового розвитку, підтримка професійної мотивації та
адаптивності службовців до нових управлінських умов та ін.
Посилання
Стратегія РДУ «Україна − сучасна європейська держава для людей: ефективна, відкрита, сервісна».
Консультаційний документ. 2026. URL: https://api.par.in.ua/uploads/progress_report/file_uk/54/PARS_2030_
Consultation_Document.pdf (дата звернення: 14.07.2026).
Бакуменко В.Д., Надолішній П.І. Теоретичні та організаційні засади державного управління (опорний конспект
дистанційного курсу навчальної дисципліни): навч. посібник. Київ: Міленіум, 2003. 162 с.
Ващенко К. Основи професійної публічної служби: монографія. Київ: Міжрегіональна Академія управління
персоналом, 2025. 540 с.
Луговий В.І. Болонський процес і підготовка державно-управлінських кадрів. Вісник державної служби України.
№ 1. С. 13–19.
Оболенский О.Ю. Державна служба: підруч. Київ: КНЕУ, 2006. 472 с.
Серьогін С. Принцип професіоналізму державної служби України у контексті адаптації законодавства до стандартів
Європейського Союзу. Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: матеріали
-ї регіон. наук.-практ. конф. (14.05.2009 р., м. Дніпропетровськ) / за заг. ред. Л.Л. Прокопенка. Дніпропетровськ:
ДРІДУ НАДУ, 2009. С. 9–11.
Обушна Н.І., Василевська Т.Е. Управління талантами на державній службі: теоретичні аспекти та інноваційні
практики. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Державне управління.
Том 18. № 2. 2023. С. 85–89. DOI: https://doi.org/10.17721/2616-9193.2023/18-13/14.
Гончарук Н.Т., Прудиус Л.В. Генезис розвитку законодавства про державну службу в умовах її модернізації та
формування системи управління персоналом. Scientific discussion (Praha, Czech Republic). 2023. VOL 1, № 77.
С. 43–50. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.8009145.
Линдюк О.А. Теорія та практика модернізації державної служби України в умовах глобалізації: монографія. Київ:
НАДУ, 2016. 304 с.
Пархоменко-Куцевіл О.І. Інноваційні аспекти управління людськими ресурсами державної служби України. Наукові
перспективи: журнал. 2023. № 6(36). С. 151–162. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2023-6(36)-151-162.
Проневич О.С. Професіоналізація як стратегічний імператив європеїзації державної служби в Україні. URL:
https://ipacs.knu.ua/pages/dop/ 366/files/2ccc8b94-53c2-4c08-8250-ee944f08b06f.pdf (дата звернення: 14.07.2026).
Про державну службу: закон України № 889-19 від 10.12.2015 року. URL: http: zakon.rada.gov.ua/go/889-19 (дата
звернення: 14.07.2026).
Стратегія реформування державного управління України на 2022-2025 роки: Розпорядження КМУ № 831-р. від
лип. 2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/831-2021-%D1%80 (дата звернення: 14.07.2026).
Стратегія розвитку системи професійного навчання державних службовців, голів місцевих держадміністрацій, їх
перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад до 2027 року.
URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-planu-zakhodiv-z-rozvytku-syste-a1206r (дата звернення: 14.07.2026).
Селіванов С.В., Обушна Н.І., Хаджирадєва С.К. Розвиток кадрового потенціалу державної служби в Україні
в умовах реформ: проблеми теорії та практики: монографія. Київ: Вид-во «Каравелла», 2019. 293 с.
Кустовська О.В. Методологія системного підходу та наукових досліджень: Курс лекцій. Тернопіль: Економічна
думка. 124 с.
Положення про систему професійного навчання державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх
перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад: постанова
КМУ № 106 від 06.02.2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/106-2019-%D0%BF (дата звернення: 14.07.2026).
