Публікаційна етика

Публікаційна етика

Положення публікаційної етики Збірника «Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення» розроблені відповідно до рекомендацій Комітету з публікаційній етики (Committee on Publication Ethics (COPE) (http://www.publicationethics.org) відповідно з такими документами:

Відповідно до зазначених документів, редакційна колегія Збірника «Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення» (затвердила етико-правові норми, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників, залучених до процесу публікації наукових матеріалів (членів редколегії, авторів, а також рецензентів і видавців).

Редакційна колегія несе безпосередню відповідальність за запобігання недобросовісної практики в публікаційній діяльності. Всі статті, які не відповідають вказаним нижче принципам, тобто в разі, якщо на будь-якій стадії (навіть після публікації) виявлена несумлінність або неетична поведінка учасників, будуть негайно відкликані.

  1. Редакційна колегія

На членів редакційної колегії покладаються такі обов'язки:

  • розглядати всі матеріали рукопису, що надаються автором, і приймати об'єктивне рішення про можливість їх публікації, виходячи з актуальності і достовірності проведеного дослідження, а також відповідності профілю Збірника.
  • шанобливо ставитися до автора незалежно від його статі, расової приналежності чи інших суб'єктивних якостей;
  • дотримуватися права автора на інтелектуальну власність, не допускаючи розкриття даних дослідження або використання їх в особистих цілях без узгодження з автором;
  • виключати з публікації матеріали, що містять фальсифікацію результатів і плагіат, а також багаторазове копіювання інформації і помилкове приписування авторства;
  • забезпечувати конфіденційність і анонімність рецензування матеріалів рукопису;
  • залучати до рецензування статей виключно профільних фахівців високого класу.
  1. Автори

Автор – особа, яка внесла свій індивідуальний внесок у формування та інтерпретацію результатів дослідження. Автор, який надає рукопис з метою опублікування і розповсюдження в науковому співтоваристві, відомості, що містяться в ньому, зобов'язаний:

  • спиратися виключно на точні і реальні дані, а також їх об'єктивну інтерпретацію, не допускаючи спочатку помилкових і шахрайських заяв про досягнуті результати;
  • не подавати матеріали рукопису на розгляд до публікації в більш ніж один журнал, а також не брати участі в багаторазових і дублюючих публікаціях, що розцінюється як самоплагіат;
  • розкривати всі джерела фінансової або іншої підтримки дослідження, за результатами якого підготовлено рукопис, з окремим зазначенням ролі та внеску кожної сторони;
  • текстова і графічна інформація, запозичена з опублікованих результатів досліджень інших осіб, повинна бути приведена за умови посилання на відповідну роботу. Крім того, роботи подібної тематики, результати яких вплинули на хід дослідження, мають бути оголошені в списку літератури;
  • при виявленні істотних неточностей або помилкових висновків в прийнятому до публікації або вже опублікованому рукопису потрібно повідомити про це редакційну колегію Збірника для внесення коригування, спростування або відкликання роботи;
  • при прийнятті редакційною колегією рішення про публікацію рукопису автор зберігає за собою право на її текст без будь-яких обмежень, а також погоджується з передачею права на її видання і поширення (в електронній та паперовій версії), в тому числі на розміщення бібліографічної інформації в базах наукового цитування та на сайті Збірника у вільному доступі.
  1. Рецензент

Рецензент несе відповідальність за дотримання наступних основних принципів:

  • здійснювати конфіденційну наукову експертизу авторських матеріалів рукопису, яка покликана поліпшити її якість і допомогти редакційній колегії прийняти рішення про можливість публікації результатів проведеного дослідження;
  • автор / співавтор рукопису не може виступати в ролі її рецензента;
  • відмовлятися від рецензування в разі недостатньої для цього кваліфікації або неможливості надати рецензію рукопису в зазначені терміни;
  • гарантувати максимальну об'єктивність рецензії на основі актуальності, наукової значущості, достовірності і новизни результатів дослідження, проведеного автором. Будь-які критичні зауваження суб'єктивного характеру, що виникають з особистого ставлення до автора або будь-яких інших причин, є неприйнятними і не допускаються;
  • повідомляти про всі випадки можливого конфлікту інтересів;
  • не зберігати у себе копії рукопису і не передавати її матеріали іншим особам. Крім того, відомості, наведені в рецензованому рукопису, не можуть бути використані в своїх дослідженнях до опублікування без згоди автора;
  • перевіряти ясність викладу рецензованого матеріалу і наявність в ньому посилань на всі використовувані відомості з раніше опублікованих робіт;
  • аргументувати свої висновки про рецензований рукопис так, щоб автору і членам редакційної колегії була зрозуміла їх об'єктивність і правомірність;
  • інформувати членів редакційної колегії, якщо рецензований рукопис має значну схожість з раніше опублікованими статтями, тобто про випадки плагіату.
  1. Конфлікт інтересів

Всі учасники публікаційного процесу (автори рукопису, члени редколегії та рецензенти) повинні повідомляти про будь-який конфлікт інтересів, пов'язаний з можливою конкуренцією, а також з їх особистими або іншими відносинами. Автори несуть пряму відповідальність за відсутність будь-яких конфліктів інтересів в ході підготовки рукопису. В обов'язки редколегії і рецензентів входить забезпечення об'єктивної і незалежної роботи над рукописом, наданого авторами. При виникненні конфліктних ситуацій на даному етапі відповідні особи повинні передати свої повноваження іншим членам редколегії або рецензентам.

  1. Процедура оскарження рішення редакційної колегії

Автор має право оскаржити рішення редакційної колегії про відхилення статті або необхідності коригування тексту за вказівкою рецензента. У разі виникнення подібної ситуації автор повинен надіслати запит з викладом проблеми та доказом своєї позиції на ім'я головного редактора Збірника. Головний редактор, ознайомившись з претензією, направляє статтю на додаткове рецензування або інформує автора про справедливість зауважень рецензента і необхідність виправлення статті.

У разі наявності доведених ознак плагіату або фальсифікації даних, стаття відхиляється без права нової подачі.