МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ ТА ІНСТИТУЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В РОЗБУДОВІ СПІЛЬНОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРОСТОРУ

Автор(и)

  • Іван Лопушинський завідувач кафедри публічного управління, адміністрування і національної безпеки ІваноФранківського національного технічного університету нафти і газу https://orcid.org/0000-0002-7460-7476

DOI:

https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-17-116-128%20

Ключові слова:

державне управління, механізми взаємодії, органи публічної влади, громадянське суспільство, недержавні організації, європейський гуманітарний простір, європейська інтеграція, публічна політика

Анотація

У статті досліджено теоретико-методологічні та прикладні аспекти формування
ефективних механізмів взаємодії органів державної влади та інституцій громадянського суспільства
в контексті інтеграції України до спільного європейського гуманітарного простору. Доведено, що
сучасний етап державотворення вимагає переходу від ієрархічної моделі управління до
мережевого партнерства та багаторівневого діалогу між владними структурами та громадським
сектором. Проаналізовано структуру та специфіку європейського гуманітарного простору,
визначаючи його як багатовимірне середовище, що базується на спільних цінностях демократії,
верховенства права, захисту прав людини, культурної самобутності та соціальної солідарності.
Детально охарактеризовано організаційні, правові, інформаційні та фінансово-економічні
механізми державного управління, що забезпечують залучення неурядових організацій до
розроблення, моніторингу та реалізації гуманітарної політики. Особливої уваги надано аналізу
успішних європейських практик (зокрема, досвіду країн ЄС щодо функціонування громадських рад,
інструментів електронної демократії та спільних гуманітарних проєктів) та можливостям їх адаптації
в українських реаліях. Виявлено ключові деструктивні чинники та системні бар’єри, що стримують
ефективну співпрацю влади та громади в Україні. На основі проведеного аналізу сформульовано
комплексну систему рекомендацій для органів публічної влади щодо модернізації чинних
інструментів взаємодії. Практична значущість результатів полягає в можливості їх використання
для вдосконалення нормативно-правової бази та стратегічних програм у сфері європейської
інтеграції та розвитку громадянського суспільства.

Біографія автора

Іван Лопушинський , завідувач кафедри публічного управління, адміністрування і національної безпеки ІваноФранківського національного технічного університету нафти і газу

доктор наук з
державного управління, професор,
заслужений працівник освіти України,

Посилання

Барна О. Гуманітарний простір як об’єкт гібридної війни: наслідки для України. Історико-політичні проблеми

сучасного світу. 2019. Т. 40. С. 146–152. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ippss_2019_40_20 (дата звернення:

07.2026).

Гуманітарний простір України в контексті протидії гібридній агресії / С.І. Здіорук, В.М. Яблонський, П.Й. Вознюк та

ін.; за ред. С.І. Здіорука. Київ: НІСД, 2018. 48 с. (Серія «Регіональний вимір»).

Гуменюк А.Г., Денисенко К.Ю. Інтеграція України в загальноєвропейський гуманітарний простір. Науковий вісник

Дипломатичної академії України. 2010. Вип. 16. С. 71–83. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdau_2010_16_13 (дата

звернення: 10.07.2026).

Коротич О.Б. Державне управління соціокультурним розвитком регіонів України: теоретико-методологічний аспект:

монографія. Харків: ДокНаукБук, 2014. 416 с.

Кубецька О.М. Гуманітарний простір України як об’єкт національної безпеки держави в умовах війни. Боротьба за

незалежність України в умовах воєнного стану: матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару (м. Дніпро, 20 травня

р.). Дніпро: ДДУВС, 2023. С. 47–49.

Омельчук В.В. Особливості інтеграції національних меншин в єдиний гуманітарний простір України. Актуальні

проблеми державного управління. 2008. № 2. С. 141–153. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_2008_2_20 (дата

звернення: 11.07.2026).

Опанащук П. В. Формування цілісного гуманітарного простору як інструмент забезпечення національної стійкості.

Публічне адміністрування та національна безпека. 2025. № 7 (60). С. 72–78.

Опанащук П.В. Шляхи інтеграції України в загальноєвропейський гуманітарний простір. Державне управління:

удосконалення та розвиток. 2025. № 4. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2025_4_16 (дата звернення:

07.2026).

Парубчак І.О. Мовна політика як чинник консолідації українського суспільства в умовах євроінтеграції.

Ефективність державного управління: зб. наук. пр. 2017. Вип. 4 (53). Ч. 1. С. 67–75.

Сидорова Е.О. Місце та роль військово-цивільних адміністрацій в механізмі адміністративно-правового

забезпечення реалізації пріоритетних напрямів інтеграції населення та територій України, що постраждали

внаслідок воєнної агресії РФ, в національний гуманітарний простір. Правові новели. 2020. № 10 (3). С. 106–111.

URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prno_2020_10(3)__17 (дата звернення: 13.07.2026).

Якименко О.В. Модернізація гуманітарної сфери України в контексті європейської інтеграції. Теорія та практика

державного управління: зб. наук. пр. 2019. Вип. 2 (65). С. 112–119.

Brauman R. From Philanthropy to Humanitarianism. South Atlantic Quarterly. 2004. Vol. 103, No. 2-3. P. 397–417.

DOI: https://doi.org/10.1215/00382876-103-2-3-397 (.

Collinson S., Elhawary S. Moving Beyond ‘Humanitarian Space’: The Politics of Development and Humanitarian Action.

ODI HPG Working Papers. London: Overseas Development Institute, 2012. 44 p.

Fakhoury T. Localizing Global Governance amid Fog and Friction: The Case of the Global Compact on Refugees in

Complex Conflict Environments. International Studies Quarterly. 2024. Vol. 6, Iss. 3. P. ksag083.

DOI: https://doi.org/10.1093/isagsq/ksag083 (Примітка: виправлено очевидну помилку в назві журналу).

Fast L. Mapping the Boundaries of Humanitarian Space. Disasters. 2012. Vol. 36, No. s1. P. 124–142.

DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-7717.2012.01288.x.

Hilhorst D., Jansen B. J. Humanitarian Space as Arena: A Perspective on the Everydy Politics of Aid. Development and

Change. 2010. Vol. 41, Iss. 6. P. 1117–1139. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-7660.2010.01673.x.

Hubert D., Brassard-Boudreau L. Shrinking Humanitarian Space? Trends and Prospects on Security and Access. Journal

of Humanitarian Assistance. 2010. Vol. 11, No. 4. P. 1–22.

Lohne K., Sandvik K.B. Bringing Law into the Political Sociology of Humanitarianism. Oslo Law Review. 2017. Vol. 4, No.

P. 4–27. DOI: https://doi.org/10.18261/issn.2387-3299-2017-01-01.

Roepstorff K. Localisation and Shrinking Civic Space: Tying up the Loose Ends. CHA Policy Brief. Berlin: Centre for

Humanitarian Action, 2020. 28 p.

Sandvik K. B. Digitisation and Sovereignty in Humanitarian Space: Technologies, Territories and Tensions. Third World

Quarterly. 2023. Vol. 44, Iss. 11. P. 2345–2362. DOI: https://doi.org/10.1080/01436597.2023.2190332.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-10

Як цитувати

Лопушинський , І. (2026). МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ ТА ІНСТИТУЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В РОЗБУДОВІ СПІЛЬНОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРОСТОРУ . Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, (17), 116–128. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-17-116-128