ПИТАННЯ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ОСВІТИ: ДОСВІД ЄС ДЛЯ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-15-14-27Ключові слова:
освіта, управління закладами освіти, децентралізація, публічне управління, публічно-приватне партнерство, нормативно-правове забезпечення, освіта в умовах війни, національний та світовий досвід, ЄСАнотація
У статті досліджено особливості управління закладами освіти в європейських країнах. Проаналізовано освітню систему Європейського Союзу та проблеми її функціонування. Особливу увагу приділено формуванню Єдиного освітнього простору в Європі. Також здійснено аналіз моделей управління освітніми системами. Зроблено висновок про відсутність універсальної ефективної моделі управління закладами освіти, оскільки як централізація, так і децентралізація залежать від національних особливостей кожної країни. Розглянуто роль наглядових (піклувальних) рад у забезпеченні автономії закладів освіти. Окреслено напрями реформування змісту освіти в країнах ЄС. Наголошено, що досвід управління закладами освіти в Європі потребує адаптації до українських реалій. Запропоновано приділити особливу увагу формуванню освітньої культури як чинника національної ідентичності та інструменту розбудови громадянського суспільства в Україні засобами освіти.
Сучасна система освіти характеризується різноманіттям управлінських підходів, наявністю освітніх організацій різних форматів і форм власності, побудованих на широкому спектрі методологічних засад. Зазначено, що з початку 1980-х рр. у країнах ЄС відбувається децентралізація адміністративних процедур і розширення автономії закладів початкової, середньої та вищої освіти.
У більшості країн ЄС заклади освіти наділені значною автономією у використанні фінансових ресурсів для потреб установи та педагогічного персоналу. У більшості держав функціонують наглядові (піклувальні) ради, які мають різні повноваження й організаційні форми залежно від національного контексту.
Освіта є сферою суспільного життя Європейського Союзу, що не підлягає повній уніфікації. В сучасному європейському освітньому просторі жодна країна не зобов’язана дотримуватися єдиної моделі освіти, а кожна держава-член ЄС має право самостійно формувати власну освітню систему.
Пріоритетами ЄС у реалізації спільного освітнього простору визначено забезпечення сумісності та взаємного визнання кваліфікацій; створення умов для розвитку професійної освіти й навчання (Копенгагенський процес); а також формування Європейського простору вищої освіти з уніфікованими стандартами якості (Болонський процес).
Зроблено висновок, що за показниками сформованих компетентностей і набутих знань найвищу ефективність державного управління закладами освіти в ЄС демонструє Естонія. Попри високий рівень централізації системи управління освітою, її характерною рисою є оригінальні та ефективні моделі громадської участі в управлінні закладами освіти, що мають переважно консультативний характер.
Посилання
A focus on adolescent mental health and wellbeing in Europe, central Asia and Canada. Health Behaviour in School-aged. Children international report from the 2021/2022 survey, 1. Retrieved from https://www.who.int/europe/publications/i/item/9789289060356 [in English].
De Groof, J., Neave, G., & Svec, J. Democracy and Governance in Higher Education, Kluwer Law International, Den Haag. Council of Europe, 1998 [in English].
Digital Education Action Plan (2021–2027). education.ec.europa.eu. Retrieved from https://education.ec.europa.eu/focus-topics/digital/education-action-plan [in English].
European Commission (1995). Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture, White Paper on education and training – Teaching and learning: Towards the learning society, Publications Office [in English].
European Commission: Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture (2024). Education and training monitor 2024: Comparative report. Publications Office of the European Union. data.europa.eu. Retrieved from https://data.europa.eu/doi/10.2766/815875 [in English].
Van der Graaf, L., Dunajeva, J., Siarova, H., & Bankauskaite, R. Parliament, Policy Department for Structural and Cohesion Policies (2021). Brussel [in English].
PISA 2022. Results The State of Learning and Equity in Education. www.oecd.org. Retrieved from https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2023/12/pisa-2022-results-volume-i_76772a36/53f23881-en.pdf [in English].
PISA-2022. Natsional'nyy zvit za rezul'tatamy mizhnarodnoho doslidzhennya yakosti osvity [National Report on the Results of an International Study on the Quality of Education]. pisa.testportal.gov.ua. Retrieved from https://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/PISA-2022_Naczionalnyj-zvit_povnyj.pdf [in English].
Public–private partnerships for skills development a governance perspective (2020). www.etf.europa.eu. Retrieved from https://www.etf.europa.eu/sites/default/files/2021-01/ppps_for_skills_development_volume_i.pdf [in English].
Research for cult committee (2021). Education and youth in post-COVID-19 Europe–crisis effects and policy recommendations. www.europarl.europa.eu. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2021/690872/IPOL_STU(2021)690872_EN.pdf [in English].
Teachers in Europe (2021). Careers, Development and Well-being. eurydice.eacea.ec.europa.eu. Retrieved from https://eurydice.eacea.ec.europa.eu/sites/default/files/teachers_in_europe_2020_chapter_6.pdf [in English].
The Council Recommendation on "Pathways to School Success". eur-lex.europa.eu. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=oj:JOC_2022_469_R_0001 [in English].
Voznyuk, O.V., Kubitsky, S.O., Balanovskaya, T.I., Dorofeev, O.V., & Chip L.O. (2022). Synerhetychne modelyuvannya protsesiv upravlinnya v osvitniy sferi v umovakh vykorystannya tymchasovykh samokerivnykh upravlins'kykh tsil'ovykh komand [Synergistic modelling of management processes in the educational sphere in the context of using temporary self-managing management task forces]. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii i praktyky – Financial and Credit Activities: Problems of Theory and Practice, 3 (44), 317–327. DOI: https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.44.2022.3749 [in Ukrainian].
Gromovenko, K. V., & Dekhtyarenko, K. O. (2024). Osvitnya polityka Yevropeys'koho Soyuzu: vytoky, tradytsiyi ta perspektyvy [Educational policy of the European Union: origins, traditions and prospects]. Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii – Current Issues in Domestic Jurisprudence, 1. DOI https://doi.org/10.32782/2408-9257-2024-1-61 [in Ukrainian].
Yermakova, S. S., Ivanova, O. S., & Burenko, M. S. (2023). Paradyhma vyshchoyi osvity v umovakh viyny ta hlobal'nykh vyklykiv XXI stolittya [The paradigm of higher education in the context of war and global challenges of the 21st century]. Akademichni vizii – Academic Visions, 16. Retrieved from https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/166 [in Ukrainian].
Zadorina, O. M., Kachan, T. V., Zadorin, V. V., & Varga, N. I. (2023). Suchasni tekhnolohiyi v osviti: potentsial ta tendentsiyi rozvytku [Modern technologies in education: potential and development trends]. Akademichni vizii – Academic Visions, 19. Retrieved from https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/359 [in Ukrainian].
Kirpale, A. V. (2022). Dosvid upravlinnya systemoyu osvity v yevropeys'kykh krayinakh [Experience in managing the education system in European countries]. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia – Public Administration and Customs Administration, 2 (33), 29–33. DOI: https://doi.org/10.32836/2310-9653-2022-2.5 [in Ukrainian].
Kostyunina, Yu. O. (2023). Osoblyvosti upravlinnya osvitoyu v umovakh voyennoho stanu [Features of education management in conditions of martial law ]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia – Effectiveness of Public Administration, 1(74/75), 42–46. DOI: https://doi.org/10.36930/507407 [in Ukrainian].
Onyshchuk, I. A. (2019). Vzayemozv’yazok kul'tury y osvity u konteksti problemy rozvytku tvorchoho samovyrazhennya maybutnikh vykhovateliv zakladiv doshkil'noyi osvity [The interconnection between culture and education in the context of the problem of developing creative self-expression in future preschool educators]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh – Pedagogy of Creative Personality Formation in Higher and General Education Schools, 67 (2). DOI: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2019.67-2.19 [in Ukrainian].
Prokhorenko, T. G. (2025). Hlobalizatsiya osvity ta yiyi naslidky [Globalisation of education and its consequences]. Akademichni vizii – Academic Visions, 39. Retrieved from https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/1670 [in Ukrainian].
Sysoeva, S. O., & Krystopchuk, T. E. (2012). Osvitni systemy krain Yevropeiskoho Soiuzu: zahalna kharakterystyka: navchalnyi posibnyk [Educational systems of the European Union countries: general characteristics: textbook]. Rivne: Ovid [in Ukrainian].
Shaposhnikova, I.V. (2023). Sotsial'na osvita ta yiyi znachennya v rozvytku suchasnoho suspil'stva [Social education and its significance in the development of modern society]. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: ekonomika ta upravlinnia – Challenges of Modern Transformations. Series: Economics and Management, 9. DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2023-9-07-02 [in Ukrainian].
Shevchenko, N., & Shipitsyna, E. (2023). Osnovni modeli upravlinnya osvitoyu v yevropeys'kykh krayinakh [Basic models of education management in European countries]. Naukovi perspektyvy – Scientific Perspectives, 10(40). DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2023-10(40)-323-335 [in Ukrainian].
