СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ У ПЕРІОД ПІСЛЯВОЄННОЇ РОЗБУДОВИ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті здійснений системний аналіз стратегічного планування державної соціально-економічної політики у період післявоєнної розбудови в Україні. Зазначено, що стратегічне планування державної соціально-економічної політики у період післявоєнної розбудови України постає як ключовий інструмент забезпечення відновлення, модернізації та довгострокової стійкості суспільно-економічної системи. Йдеться не лише про відновлення зруйнованої інфраструктури, а й про формування нових підходів до розвитку, що враховують глобальні тенденції, європейську інтеграцію та внутрішні соціальні потреби. Обґрунтовано, що стратегічне планування державної соціально-економічної політики у період післявоєнної розбудови в Україні має багаторівневу та поетапну структуру. Перший етап – діагностичний етап (оцінка потреб і ресурсів). Другий етап – визначення стратегічних цілей і пріоритетів. Третій етап – розроблення сценаріїв і вибір моделі розвитку. Четвертий етап – формування програмно-цільових документів. П‘ятий етап – інституціоналізація та координація. Шостий етап – реалізація програм і політик. Сьомий етап – моніторинг, оцінювання та коригування. Етапи стратегічного планування утворюють цілісну систему, яка поєднує аналітику, цілевизначення, нормативну й інституційну базу, фінансове та партнерське забезпечення, практичну реалізацію і контроль. Їхня послідовність відображає логіку руху від діагностики до результатів, а взаємопов’язаність забезпечує безперервність процесу і його адаптивність у динамічних умовах післявоєнного розвитку. Таким чином, стратегічне планування державної соціально-економічної політики в Україні у період післявоєнної розбудови є не лише технічним інструментом управління, а й концептуальною рамкою для формування нового соціального контракту між державою, суспільством і міжнародними партнерами. Воно повинно спиратися на цінності сталого розвитку, враховувати інтереси вразливих груп населення та одночасно створювати умови для модернізації економіки, що у підсумку забезпечить не лише відновлення, а й довготривалу конкурентоспроможність України на глобальному рівні.