РЕФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ: ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу процесу реформування національної системи стандартизації України у контексті виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. У статті розглянуті нормативні, організаційні та інституційні зміни, які супроводжують гармонізацію технічного регулювання з правом ЄС, а також висвітлюються ключові виклики, що постають у процесі адаптації європейських стандартів, директив та процедур оцінки відповідності. У роботі обґрунтовується необхідність забезпечення прозорості у сфері технічного регулювання, імплементації гармонізованих стандартів та впровадження європейської моделі New Legislative Framework (NLF), що визначає обов’язкові вимоги безпеки продукції та структурує процедури оцінки відповідності. Проаналізовано останні наукові дослідження у сфері стандартизації, технічного регулювання та публічного управління, які підкреслюють міждисциплінарний характер проблематики та її значення для економічної інтеграції України в ЄС. У статті детально висвітлено інституційну участь України в ISO, IEC, CEN, CENELEC та ETSI, що підтверджує її включення в міжнародну систему стандартизації. Окрема увага приділена механізмам прийняття європейських стандартів як національних (ДСТУ EN), процедурі скасування застарілих ГОСТ та ролі ДП «УкрНДНЦ» як національного органу стандартизації. Стаття підкреслює практичне значення гармонізованих стандартів для українських виробників, оскільки вони забезпечують презумпцію відповідності технічним регламентам та полегшують доступ продукції на ринок ЄС. У цьому контексті розкривається важливість підготовки України до укладення Угоди ACAA («промислового безвізу»). У висновках наголошено, що реформування системи стандартизації є не лише технічною чи адміністративною, а й глибоко економічною та правовою трансформацією. Перехід до ДСТУ EN забезпечує підвищення безпеки продукції, зменшення технічних бар’єрів у торгівлі, зміцнення конкурентоспроможності української економіки та інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС. Перспективи подальшого розвитку передбачають приєднання до CEN/CENELEC, цифровізацію стандартів, поглиблення участі бізнесу в стандартизаційній діяльності та повне завершення демонтажу радянської нормативної системи.