ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯК ОСНОВА ТРАНСПАРЕНТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31470/2786-6246-2025-11-126-135Ключові слова:
публічне управління, транспарентність, штучний інтелект, об’єктивність, зрозумілістьАнотація
У статті проаналізовані теоретичні засади застосування штучного інтелекту в системі публічного управління як основа транспарентності. Зазначено, що базовим принципом використання штучного інтелекту в публічному управлінні є транспарентність. З одного боку, вона означає зрозумілість (процес роботи штучного інтелекту та отриманого ним результату), з іншого – включає загальнодоступність такого пояснення для широкої громадськості. У зв’язку з цим необхідно не тільки встановити презумпцію транспарентності використання штучного інтелекту в публічному управлінні, але і за умовчанням закріпити обов’язок розкриття державними органами цілей використання штучного інтелекту (за винятком тих сфер публічного управління (наприклад, розвіддані, оборона та безпека), де таке розкриття може загрожувати національній безпеці держави). У даному ракурсі можна говорити про об’єктивну сторону транспарентності використання штучного інтелекту в публічному управлінні. Транспарентність використання штучного інтелекту в публічному управлінні передбачає наявність відкритого програмного коду на противагу приватному сектору, де панує його пропрієнтарне право. У свою чергу, пропрієтарність алгоритму може з’явитися не тільки до причини порушення основних прав і свобод людини, але також бути перешкодою для реалізації принципу транспарентності штучного інтелекту. У зв’язку з цим необхідне досягнення балансу, з одного боку, між транспарентністю та правом інтелектуальної власності, зважаючи на те, що ми не можемо виключити ситуацію, за якої напрацювання приватного сектора (у тому числі розроблений програмний код) можуть знайти своє застосування у сфері публічного управління; з іншого – між транспарентністю та дійсною можливістю її реалізації, обумовленою складною технологічною складовою систем штучного інтелекту. Обґрунтовано, що транспарентність – це найважливіший публічний аспект якісного публічного управління (обґрунтованість, результативність, ефективність), а в контексті цифровізації та цифрової трансформації публічного управління забезпечення транспарентності використання технології штучного інтелекту набуває критично важливого значення.
Посилання
Villani, C., Schoenauer, M., Bonnet, Y., Berthet, Ch., Cornut, A.-Ch., Levin, F. & Rondepierre, B. (2018). Donner un sens à l’intelligence artificielle: Pour une stratégie nationale et européenne. Mission Villani sur l’intelligence artificielle [in French].
L’intelligence artificielle pour l’Europe (2018). Communication de la Commission Européenne. Bruxelles [in French].
Tereshchuk, H. (2019). Transparentnist yak yavyshche ta vymoha publichno-vladnoi diialnosti [Transparency as a phenomenon and a requirement of public and governmental activity]. Aktualni problemy pravoznavstva – Current problems of law, 2 (18), 83–88 [in Ukrainian].
Iesimov, S. S. & Bondarenko, V. A. (2018). Transparentnist yak pryntsyp diialnosti orhaniv publichnoho upravlinnia v umovakh vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii [Transparency as a principle of activity of public administration bodies in the conditions of using information technologies]. Sotsialno-pravovi studii – Socio-legal studies, 1, 42–49. Retrieved from http://www2.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/biblioteka/sps/SPS_2018_1/09.pd [in Ukrainian].
Nalyvaiko, L. & Romanov, M. (2016). Poniattia transparentnosti v svitli yevropeiskykh tsinnostei [The concept of transparency in the light of European values]. Ekolohichne pravo Ukrainy – Environmental law of Ukraine, 1-2, 55–59 [in Ukrainian].
The use of Artificial Intelligence to Combat Public Sector Fraud (2020). Professional Guidance. International Public Sector Fraud Forum [in English].
Explainable artificial intelligence. en.wikipedia.org. Retrieved from https://en.wikipedia.org/w/index [in English].
Goodman, B. & Flaxman, S. (2017). European Union regulations on algorithmic decision-making and a «right to explanation». AI Magazine, 38, 3, 50–57 [in English].
European Commission for the Efficiency of Justice (2019). European Ethical Charter on the use of AI in the judicial systems and their environment. Adopted at the 31st plenary meetingof the CEPEJ (Strasbourg, 3-4 December 2018). rm.coe.int. Retrieved from https://rm.coe.int/ethical-charter-en-forpublication-4-december-2018/16808f699c [in English].
Rehlament Yevropeiskoho Parlamentu i Rady (IeS) 2016/679 vid 27 kvitnia 2016 roku pro zakhyst fizychnykh osib u zviazku z opratsiuvanniam personalnykh danykh i pro vilnyi rukh takykh danykh, ta pro skasuvannia Dyrektyvy 95/46/IeS (Zahalnyi rehlament pro zakhyst danykh) [Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council from April 27 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data, and repealing Directive 95/46/EC (General Data Protection Regulation)]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text
CAHAI – Ad hoc Committee on Artificial Intelligence. www.coe.int. Retrieved from https://www.coe.int/en/web/artificial-intelligence/cahai [in English].
Europe fit for the Digital Age: Commission proposes new rules and actions for excellence and trust in Artificial Intelligence. ec.europa.eu. Retrieved from https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_21_1682 [in English].
