ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ ДЛЯ НАДАННЯ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.31470/2786-6246-2024-9-168-175Ключові слова:
цифрові платформи, державні послуги, електронне урядування, «Дія», цифровізація, публічне управління, кібербезпека, Україна, досвід країн світуАнотація
У статті досліджується роль цифрових платформ у наданні державних послуг, зокрема, аналізується досвід України та провідних країн світу у їх впровадженні. Основну увагу приділено українській платформі «Дія» як приклад успішної цифрової трансформації у публічному секторі. Описуються переваги використання цифрових платформ для забезпечення швидкого, прозорого і доступного надання державних послуг. Також розглядаються виклики та ризики, такі як захист персональних даних і кібербезпека, пов’язані з впровадженням цифрових технологій. У статті здійснено порівняльний аналіз різних платформ, що функціонують у Європі та інших країнах, та окреслено перспективи їх подальшого розвитку. Зокрема, висвітлено, як цифрові платформи сприяють спрощенню адміністративних процесів, зменшенню бюрократичних бар’єрів та підвищенню ефективності взаємодії між громадянами і державними органами влади. У статті також наведено аналіз ключових факторів, що впливають на успішність впровадження цифрових рішень, таких як інфраструктурна готовність, правова база та рівень цифрової грамотності населення. Дослідження цифрових платформ для надання державних послуг підкреслює важливість подальшого розвитку цифрових платформ як інструменту для модернізації державних послуг та зміцнення довіри громадян до уряду. Зазначено, що досвід України у розробленні та впровадженні платформи «Дія» показує, що цифровізація може значно спростити адміністративні процеси, скоротити бюрократичні бар’єри та підвищити доступність державних послуг. Приклади інших країн, таких як Естонія та Велика Британія, демонструють успіхи в інтеграції цифрових технологій, таких як блокчейн і штучний інтелект, для підвищення безпеки та зручності користування. Успішність впровадження цифрових платформ залежить від трьох ключових факторів: інфраструктурної готовності, правової бази та рівня цифрової грамотності населення. Країни, які приділяють увагу цим аспектам, можуть очікувати подальший розвиток цифрових рішень, що сприятиме економічному зростанню та підвищенню рівня життя громадян.
Посилання
e-Estonia: The Digital Society. Retrieved from https://e-estonia.com/ [in English].
General Data Protection Regulation. Retrieved from https://gdpr.eu/ [in English].
Gov.uk: Government Digital Service. Retrieved from https://www.gov.uk/ [in English].
MyGov: Australian Government Services. Retrieved from https://my.gov.au/ [in English].
OECD Digital Government Strategies. Retrieved from https://www.oecd.org/ [in English].
UNDP. Retrieved from https://www.undp.org/ [in English].
World Bank Digital Government Reports. Retrieved from https://www.worldbank.org/en/home [in English].
Domin, I.S., & Ryzhkova, O.M. (2020). Tsyfrovizatsiia publichnoho upravlinnia v Ukraini: vyklyky ta perspektyvy [Digitalization of public administration in Ukraine: challenges and prospects]. Kyiv: Vyd-vo KNU [in Ukrainian].
Kiberbezpeka v uriadovykh strukturakh [Cyber security in government structures]. Retrieved from https://www.cisa.gov/ [in Ukrainian].
Ofitsiinyi sait Ministerstva tsyfrovoi transformatsii Ukrainy [Official website of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine]. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/ [in Ukrainian].
Tsyfrovizatsiia dlia vidnovlennia Ukrainy [Digitization for the restoration of Ukraine]. Retrieved from https://www.oecd.org/uk/publications/7ab01ffd-uk.html [in Ukrainian].
Shevchuk, V.M. (2021). Informatsiini tekhnolohii v publichnomu upravlinni: teoretychni osnovy ta praktychne zastosuvannia [Information technologies in public administration: theoretical foundations and practical application]. Lviv: Apriori [in Ukrainian].