РОЗВИТОК КОНЦЕПЦІЇ ЛЮДИНОЦЕНТРИЗМУ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31470/2786-6246-2023-6-21-34Ключові слова:
державне управління, публічне управління, концепції людиноцентризму, управлінська діяльність, владні процеси, прийняття рішеньАнотація
У статті розглядаються ключові аспекти розвитку концепції людиноцентризму в системі публічного управління, зокрема, зміни в підходах до визначення цілей, стратегій та інструментів управління, які зорієнтовані на задоволення потреб та очікувань громадян. Автор систематизує та аналізує результати досліджень у галузі соціології, політичних наук та публічного управління для визначення основних тенденцій в еволюції людиноцентричних підходів. Додатковий акцент робиться на впливі глобалізації та розвитку інформаційних технологій на взаємодію між владою та громадянами. Результати дослідження можуть бути корисними для фахівців у галузі публічного управління, які зацікавлені в удосконаленні стратегій та інструментів, спрямованих на активну участь громадян у прийнятті рішень та формуванні політик. У даному дослідженні розглядається еволюція концепції людиноцентризму в контексті системи публічного управління. Автор аналізує історію розвитку цієї концепції, відзначаючи основні парадигми та зміни, що відбулися в сучасний період. Особлива увага приділяється впливу соціокультурних та технологічних трансформацій на переосмислення ролі людей у публічному управлінні. Дослідження базується на аналізі актуальних теоретичних підходів та практичних прикладів реалізації людиноцентричних стратегій в сучасних умовах.
Також у роботі звертається увага на виклики та перешкоди, які можуть виникнути під час впровадження людиноцентричних підходів у систему публічного управління, і пропонується аналіз стратегій їх подолання. Висновки дослідження спрямовані на сприяння подальшому розвитку і вдосконаленню публічного управління з урахуванням активної участі та потреб громадян. Зазначено, що сучасні підходи до питання розвитку концепції людиноцентризму в системі публічного управління свідчать про стрімкий рух суспільства в напрямку більшого визнання та участі громадян у формуванні політики, а це відкриває нові можливості для спільної побудови сучасного, відкритого та справедливого суспільства.
Посилання
Averianov, V.B. (2010). Yudynotsentrystska ideolohiia yak osnova reformuvannia ukrainskoho administratyvnoho prava v umovakh intehratsiinoho protsesu [Jewish-centrist ideology as a basis for reforming Ukrainian administrative law in the conditions of the integration process]. Derzhava ta rehiony. Seriia «Pravo» – State and regions. «Law» series, 2, 87–92 [in Ukrainian].
Hladka, O.V. (2017). Peredumovy realizatsii administratyvno-pravovoi doktryny liudynotsentryzmu [Prerequisites for the implementation of the administrative-legal doctrine of people-centeredness]. Lex portus, 1, 64-73 [in Ukrainian].
Hrabovenko, N. (2019). Liudynotsentrystski priorytety derzhavnoho upravlinnia yakistiu osvity [People-centered priorities of state management of the quality of education]. Aspekty publichnoho upravlinnia – Aspects of public administration, 7(8), 13-19 [in Ukrainian].
Dmytrenko, H.A. (2014). Liudynotsentrychna systema derzhavnoho upravlinnia v Ukraini: utopiia chy shans: monohrafiia [People-centered system of public administration in Ukraine: utopia or chance: monograph]. Kyiv: DKS-Tsentr [in Ukrainian].
Dmytrenko, H.A. (2010). Liudynotsentryzm osvity v konteksti formuvannia natsionalnoi upravlinskoi elity [People-centered education in the context of the formation of the national management elite]. Mater. mizhn. nauk.-prakt. konf. «Elita, obdarovanist, liudynotsentryzm» – Mater. international science and practice conf. «Elite, giftedness, people-centeredness». Kyiv: IOD [in Ukrainian].
Kurko, M.N. & Didenko, S.V. (2022). Kontseptsiia liudynotsentryzmu yak skladova administratyvno-pravovoho zabezpechennia systemy osvity v Ukraini [The concept of people-centeredness as a component of the administrative and legal provision of the education system in Ukraine]. Naukovo-praktychnyi zhurnal «NAShE PRAVO» – Scientific and practical magazine «NASHE PRAVO», 1, 53-59 [in Ukrainian].
Kremen, V.H. (2010). Filosofiia natsionalnoi idei: Liudyna. Osvita. Sotsium [Philosophy of the national idea: Man. Education. Society]. Kyiv: Hramota [in Ukrainian].
Maslova, A. (2020). Kontseptsiia liudynotsentryzmu v administratyvnomu pravi: peredumovy vynyknennia, zmist ta normatyvna osnova [The concept of people-centeredness in administrative law: prerequisites for its emergence, content and normative basis]. NATIONAL LAW JOURNAL: TEORY AND PRACTICE, August, 114-124 [in Ukrainian].
Melnyk, R.S. (2015). Kontseptsiia liudynotsentryzmu u suchasnii doktryni administratyvnoho prava [The concept of human-centeredness in the modern doctrine of administrative law]. Yurydychnyi zhurnal «Pravo Ukrainy» (ukrainomovna versiia) – Legal journal «Law of Ukraine» (Ukrainian-language version), 10, 157-165 [in Ukrainian].
Mikhrovska, M.S. (2023). Administratyvne pravo: vid derzhavnoho upravlinnia do liudynotsentryzmu [Administrative law: from public administration to people-centeredness]. Analitychno-porivnialne pravoznavstvo – Analytical and comparative jurisprudence, 2, 240-244 [in Ukrainian].
Parkhomenko, N.M. (2017). Liudynotsentryzm yak sutnist diialnosti derzhavy [People-centeredness as the essence of state activity]. Almanakh prava. Liudynotsentryzm u pravi: teoretyko-prykladni zasady – Almanac of law. People-centeredness in law: theoretical and applied principles, 8, 31-35 [in Ukrainian].
Tarakhonych, T.I. (2017). Yudynotsentryzm u pravi ta pravovomu rehuliuvanni: realii sohodennia [Judocentrism in law and legal regulation: current realities]. Almanakh prava. Liudynotsentryzm u pravi: teoretyko-prykladni zasady – Almanac of law. People-centeredness in law: theoretical and applied principles, 8, 281-284 [in Ukrainian].
Yurovska, V.V. (2016). Liudynotsentrystska kontseptsiia administratyvno-pravovoi doktryny: filosofskyi aspekt novoi ideolohii administratyvnoho prava [Human-centered concept of administrative-legal doctrine: philosophical aspect of the new ideology of administrative law]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Pravo» – Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. "Law" series, 41, 3, 96-102 [in Ukrainian].
Cohen-Cole, J. (2016). The Open Mind: Cold War Politics and the Sciences of Human Nature. University of Chicago Press [in English].
Dietz, J., & Mulder, H. (2020). Enterprise Ontology: A Human-Centric Approach to Understanding the Essence of Organisation. Springer [in English].
Eppel, E.A., & Rhodes, M.L. (2021). Complexity Theory in Public Administration. Routledge [in English].
Johnson, W.C. (2014). Public Administration: Partnerships in Public Service. Waveland Press [in English].
McNabb, D.E. (2017). Research Methods in Public Administration and Nonprofit Management. Routledge [in English].
Leddin, P.R., & Moon, S.D. Building, A. (2018). Winning Culture In Government: A Blueprint for Delivering Success in the Public Sector. Mango [in English].
Likarchuk, N., & Andrieieva, O., & Likarchuk, D., & Bernatskyi, A. (2022). Impression Marketing as a Tool for Building Emotional Connections in the Public Administration Sphere. Studies in Media and Communication, 10, 1, 9-16 [in English].
Rosenbloom, D., & Kravchuk, R. & Clerkin, R. (2014). Public Administration: Understanding Management, Politics, and Law in the Public Sector. McGraw-Hill Education [in English].
Samier, E. (2005). Toward Public Administration as a Humanities Discipline: A Humanistic Manifesto. Halduskultuur, 6, 6-59 [in English].
Titumir, R. (2022). State Building and Social Policies in Developing Countries. Routledge [in English].
Whitham, B., & Heywood, A. (2023). Global Politics. Bloomsbury Academic [in English].
Zavattaro, S.M. (2023). Public Administration Theory: Evolution and Application. Routledge [in English].
