Рецензування

ЗМІСТ

1. Мета, завдання, принципи рецензування
2. Порядок проходження рукописів
2.1. Процедура порядку проходження рукописів
2.2. Регламент розгляду рукописів, поданих членами редакції
2.3. Терміни розгляду та рецензування рукописів
3. Процедура рецензування
3.1. Загальні положення
3.2. Тип рецензування
3.3.Критерії експертизи рукопису
3.4. Вимоги до кандидатур рецензентів
4. Результати рецензування
5. Основні підстави для доопрацювання статті
6. Порядок доопрацювання рукописів
7. Мотиви для відмови в опублікуванні статті

1. Мета, завдання, принципи рецензування

Метою рецензування є встановлення стандартів якості авторських рукописів, відповідність їх науковому профілю Журналу.

Завдання рецензування полягають у перевірці:

• загального наукового рівня статті, зокрема актуальності дослідження, наявності в ній наукової проблеми, її значущості для вирішення важливих наукових і практичних завдань, коректності й релевантності застосування методів та методик при проведенні дослідження, доцільності дискусійної процедури рівня узагальнення при формулюванні висновків тощо;
• якості змістового наповнення й доречності структурування статті;
• правильності використання фахової термінології, понятійного апарату.

Принципи рецензування

Редколегія журналу дотримується таких принципів та рекомендацій міжнародних організацій:

COPE (Committee on Publication Ethics)

• Відкритість процедур: забезпечення прозорості на всіх етапах — від подання рукопису до його оприлюднення.
• Об’єктивність експертизи: дотримання принципів неупередженості та професійної незалежності редакційної колегії та рецензентів.
• Дотримання академічних стандартів: запобігання плагіату, маніпуляціям із даними та дублюванню публікацій.
• Верифікація авторства: чіткий розподіл ролей та ідентифікація особистого внеску кожного учасника дослідження.
• Механізм апеляцій: функціонування прозорої системи розгляду етичних суперечок і скарг.

WAME (World Association of Medical Editors)

• Автономія редакційної політики: гарантування незалежності рішень головного редактора від зовнішнього впливу, зокрема комерційних структур, установ чи грантодавців.
• Декларування конфлікту інтересів: обов'язкове розкриття будь-яких потенційних суперечностей інтересів усіма учасниками публікаційного процесу.
• Якість експертної оцінки: дотримання стандартів об’єктивності, неупередженості та встановлених термінів у процесі рецензування.
• Фінансова прозорість: повне висвітлення відомостей про джерела фінансування дослідження та наявну грантову підтримку.

DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment)

• Пріоритет змістовної оцінки: перехід від формальних метрик (імпакт-фактор, індекс Гірша) до якісного аналізу наукової новизни та фактичного внеску в галузь.
• Диверсифікація наукових доробків: визнання повноцінними результатами дослідження не лише статей, а й програмних продуктів, датасетів, алгоритмів та технічних розробок.
• Легітимізація міждисциплінарності: рівноцінне ставлення до крос-секторальних проєктів нарівні з традиційними монодисциплінарними працями.
• Стимулювання Open Science: підтримка практик відкритої науки, зокрема поширення препринтів та забезпечення вільного доступу до дослідницьких даних і вихідного коду.

Повернутися наверх ⇑ 

2. Порядок та регламент рецензування 

2.1. Процедура порядку проходження рукописів

1. Черговість публікації статей визначається реєстраційною датою їх надходження до редакції. Праці, присвячені особливо актуальним проблемам науки, а також ті, які містять принципово нову наукову інформацію, можуть, за рішенням редакційної колегії, бути рецензованими й опублікованими поза чергою.
2. Статті, які не відповідають науковому профілю журналу, не передаються на рецензування. Автору надсилається повідомлення про відмову в її рецензуванні й подальшому опублікуванні.
3. Наукові статті, які надходять до редакції, проходять пре-скринінг (первинний контроль) щодо відповідності науквому профілю Журнала, комплектності та правильності їх оформлення згідно з вимогами до оформлення рукописів, оприлюднених на сайті в меню Керівництво для Автора(ів). Рукописи, які не відповідають прийнятим нормам, не реєструються й не допускаються до подальшого розгляду, про що повідомляється їх авторам.
4. Первинна експертна оцінка наукової статті здійснюється або головним редактором, або його заступником, або відповідальним секретарем.
5. У всіх рукописах, що подаються рецензентові, обов’язково визначається ступінь унікальності й оригінальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення (зокрема, StrikePlagiarism).
6. Рукописам, які надійшли до редакції, присвоюється унікальний реєстраційний код, що забезпечує авторові анонімність при рецензуванні.
7. У випадку відповідності рукопису політиці Журналу й правилам підготовки статей до видання, а також при наявності позитивного результату перевірки на плагіат рукопис передається на експертизу двом незалежним експертам з відповідної галузі знань.
8. Протягом визначеного терміну рецензенти проводять експертизу рукопису згідно зі встановленими критеріями.
9. Після остаточного обсервування статті рецензенти заповнюють стандартизовану форму, яка містить його підсумкові висновки. При підготовці цієї форми редколегією використано й узагальнено положення загальновизнаних у світі рекомендацій щодо процедури рецензування Review Quality Instrument. За результатами перевірки експерти обирають один із варіантів рекомендацій щодо подальшої публікації статті.
10. Редакція надсилає автору рецензію з прийнятим рішенням та забезпечує подальший комунікаційний супровід.
11. Головний редактор виносить остаточну резолюцію.
12. Позитивні рецензії, що підтверджують відповідність статей вимогам видання, представляються на засіданні редакційної колегії.
13. Документація з рецензування зберігається в архіві редакції упродовж 3-х років та надається уповноваженим державним органам за офіційним запитом.
14. Редакція не вступає з авторами у змістовне обговорення статей, переписку з технології написання й оформлення наукових публікацій і не займається доведенням статті до необхідного науково-методологічного рівня.

Повернутися наверх ⇑ 

2.2. Регламент розгляду рукописів, поданих членами редакції

Для забезпечення об’єктивності та неупередженості процесу рецензування, у Виданні встановлюється спеціальна процедура розгляду статей, авторами або співавторами яких є Головний редактор, члени редакційної колегії або співробітники редакції.

 

1. Усунення від управління процесом

 

Якщо автор поданого рукопису обіймає посаду в редакції, він повністю відсторонюється від будь-яких рішень щодо своєї роботи. Зокрема:

• Він не має доступу до конфіденційних даних про рецензентів у видавничій системі.
• Він не може брати участь у засіданнях редколегії, де обговорюється доля його рукопису.

2. Призначення незалежного відповідального редактора

 

Замість Головного редактора (якщо він є автором) або профільного редактора, Голова редакційної ради або заступник головного редактора призначає Незалежного відповідального редактора.

• Вимога: ця особа немає спільних публікацій з автором протягом останніх 3–5 років та не працює в одному структурному підрозділі.
• Функція: саме він здійснює первинний розгляд та обирає рецензентів

3. Незалежне рецензування

• Рукописи цих авторів підлягають обов’язковому подвійному «сліпому» рецензуванню (double-blind peer review).
• Рецензенти обов’язково є зовнішніми фахівцями (не членами редакційної колегії цього видання та не працівниками установи, де працює автор).
• У разі виникнення суперечливих думок, призначається третій незалежний експерт, рішення якого є вирішальним

4. Прозорість та публічність

 

У разі прийняття статті до друку, у фінальній версії публікації (у розділі «Конфлікт інтересів» або «Disclosure») обов’язково зазначається

"Цей рукопис був поданий членом редакційної колегії/редактором. Процес рецензування проходив за незалежною процедурою під керівництвом запрошеного редактора [Ім'я/Анонімно] без доступу автора до процесу прийняття рішень".

2.3. Терміни розгляду та рецензування рукописів

• I. Пре-скринінг (до 7 днів). Редакція оцінює профільність статті, перевіряє унікальність тексту через StrikePlagiarism та відповідність технічним вимогам. За результатами статтю або допускають до рецензування, або відхиляють.
• II. Організація експертизи (7-14 днів). Для кожної роботи призначаються двоє незалежних експертів. Рецензування проходить за принципом «double-blind» (автор та рецензент залишаються анонімними).
• III. Експертна оцінка (від 4 до 8 тижнів). Рецензенти аналізують наукову цінність: від актуальності, новизни, коректності методології до глибини дискусії, обґрунтованості висновків, якості літературного огляду та мовного оформлення.
• IV. Класифікація рішень. Рецензія може містити рекомендацію щодо прийняття (Accept), доопрацювання (Minor/Major Revision) або відхилення (Reject) рукопису. У спірних випадках залучається третій експерт.
• V. Доопрацювання автором статті (до 4 тижнів). Якщо за результатами рецензування статтю було рекомендовано до публікації з умовою внесення правок, автору надається 30 календарних днів для підготовки оновленої версії. Автор надає аргументовані відповіді на кожен пункт (point-by-point response). 
• VI. Фінальне затвердження (до 4 тижнів). Остаточну резолюцію виносить Головний редактор. Позитивні рецензії, які засвідчують можливість прийняття статей до друку, оприлюднюються на засіданнях редколегії.
• VII. Архівування: Матеріали рецензування зберігаються в редакції 3 роки та надаються за запитом профільних державних органів (МОН).

Повернутися наверх ⇑ 

3. Процедура рецензування

3.1. Загальні положення

Процедура рецензування ґрунтується на стандартах якості наукових публікацій. Рецензування спрямоване на оцінку оригінальності, актуальності та наукової цінності матеріалів відповідно до пріоритетів журналу та загальновизнаних положень і принципів дотримання публікаційної етики й академічної доброчесності Комітету з етики в публікаціях – Committee on Publication Ethics (COPE), Будапештської Декларації відкритого доступу до рецензованих наукових видань та наукових досліджень – Budapest Open Access Initiative (BOAI), Берлінської Декларації про відкритий доступ до наукових і гуманітарних знань – Berlin Declaration on Open Access to Knowledge in the Sciences and Humanities, Керівництва для редакторів з питань етики публікацій (Elsevier) – The Publishing Ethics Resource Kit (PERK), Закону України "Про академічну доброчесність", Міжнародної асоціації редакторів рецензованих медичних журналів - WAME (World Association of Medical Editors), оцінки наукових досліджень - The Declaration on Research Assessment (DORA). Такий підхід базується на досвіді провідних наукових спільнот і покликаний забезпечити високу якість контенту, а також неупередженість при відборі рукописів. Процес аналізу передбачає об’єктивне оцінювання змісту на відповідність міжнародним стандартам, фаховий всебічний аналіз статті та виявлення її недоліків.

Повернутися наверх ⇑ 

3.2. Тип рецензування

У Журналі дотримано регламент двостороннього «double-blind» («сліпого» (анонімного)) рецензування: авторам не повідомляються імена рецензентів, рецензентам не повідомляються імена авторів. Взаємодія рецензентів і авторів здійснюється тільки через уповноважених членів редакції.

Редакція нікому не повідомляє інформації, що стосується рукопису (змісту, процесу рецензування, критичних зауважень рецензентів, остаточного рішення), окрім членів редакційної колегії Журналу, самого автора і рецензентів.

Рецензії подаються тільки уповноваженим членам редколегії Журналу та авторові.

Повернутися наверх ⇑ 

3.3. Критерії експертизи подання

Форма рецензії включає такі одиниці аналізу:

• Релевантність заголовка: відповідність назви основному тексту статті.
• Когерентність анотації: узгодженість короткого викладу із фактичним змістом.
• Наукова значущість: теоретична та практична цінність проведеного дослідження.
• Актуальність та новизна: обґрунтування нагальності та унікальності обраної теми.
• Методологічна база: обґрунтованість обраних методів дослідження.
• Аналіз результатів: якість та глибина інтерпретації отриманих даних.
• Термінологічна точність: коректність використання спеціальної лексики.
• Обґрунтованість висновків: логічність та доречність фінальних підсумків.
• Стилістичне оформлення: дотримання мовних норм та вимог наукового стилю.
• Джерельна база: глибина та якість опрацювання фахової літератури.
• Візуалізація даних: якість, коректність та естетичність таблиць і рисунків.

Повернутися наверх ⇑ 

3.4. Вимоги до кандидатур рецензентів

• Кваліфікаційний рівень: наявність наукового ступеня (PhD, доктор наук) за відповідним профілем.
• Науковий бекграунд: підтверджений досвід досліджень та наявність публікацій за тематикою рукопису.
• Міжнародне визнання: наявність активних публікацій у виданнях, що індексуються базами Scopus та/або Web of Science.
• Академічна доброчесність: обов'язкова відсутність конфлікту інтересів із колективом авторів.
• Професійна дистанція: рецензент не може бути співавтором кандидата протягом останніх 3 років.
• Інституційна незалежність: від однієї установи (місця роботи автора) може бути залучений лише один експерт.
• Інтернаціоналізація: пріоритет надається залученню іноземних фахівців до процесу експертизи.

Повернутися наверх ⇑ 

4. Результати рецензування (статуси рекомендацій рецензентів та рішень редакції)

Статуси рекомендацій рецензентів та рішень редколегії:

• рекомендується до друку в поданому автором варіанті;
• рекомендується до друку після незначного доопрацювання і тенічних виправлень без додаткового рецензування;
• необхідне суттєве доопрацювання змісту статті й додаткове рецензування;
• відхилити статтю з можливістю нового подання;
• відхилити статтю без нового подання (остаточне відхилення).

Таблиця 1

Класифікація статусів рішення рецензентів і редколегії

1. Якщо рецензія містить рекомендації щодо доопрацювання, рукопис повертається автору для внесення відповідних коректив. У разі незгоди з висновками експерта, автор має право надати обґрунтоване спростування або аргументувати власну позицію щодо положень, які були визнані суперечливими.
2. До оновленого тексту автор додає супровідний лист із вичерпними відповідями на зауваження та поясненням усіх внесених змін. Переглянута стаття повторно надається рецензентові для фінального оцінювання. За умови погодження з аргументами автора, рецензент готує позитивний висновок про можливість публікації.
3. Підставами для повторного рецензування можуть слугувати: заява експерта про недостатню компетенцію у специфічних питаннях, що розглядаються в рукописі; незадовільна якість первинного експертного висновку (недостатня аргументація або необ’єктивність); високий рівень дискусійності ключових положень статті, що потребує додаткового експертного оцінювання.
4. У разі виникнення суперечок або незгоди автора з висновками експерта, рукопис розглядається на засіданні робочої групи редакційної колегії. За рішенням групи може бути призначене додаткове або повторне рецензування іншим фахівцем. Редакція залишає за собою право відхилити статтю, якщо автор не надав переконливих аргументів на свою користь або відмовився врахувати суттєві зауваження експерта. На вимогу першого рецензента редакційна колегія може передати статтю іншому фахівцеві з обов’язковим дотриманням принципів подвійного сліпого (double-blind) рецензування
5. Остаточне рішення щодо публікації статті, яка проходила додаткову чи повторну експертизу, приймає головний редактор (або, за його дорученням, член редакційної колегії). У складних випадках питання виноситься на розгляд засідання редколегії. Після схвалення рукопису відповідальний секретар інформує автора про допуск матеріалу до друку та зазначає очікувані терміни виходу номера
6. Після прийняття позитивного рішення про публікацію, стаття надходить до редакційного портфеля Журналу і готується до друку згідно з черговістю та актуальністю матеріалу. В окремих випадках, зумовлених видавничою необхідністю (тематичне спрямування номера, особлива актуальність тощо), рукопис може бути опублікований позачергово у найближчому випуску за рішенням головного редактора
7. Редакційна колегія залишає за собою право на наукове та літературне редагування матеріалів за узгодженням із автором. Технічні виправлення (лексичні, граматичні, пунктуаційні або оформлювальні), що не впливають на зміст дослідження, вносяться редакцією без додаткового погодження. У разі потреби або за запитом автора, рукопис може бути надісланий йому у вигляді верстки (макета) для фінального перегляду та схвалення
8. Редакція забезпечує автора довідкою, що підтверджує схвалення рукопису до публікації. Документ видається за підписом головного редактора
9. Датою прийняття статті до друку вважається дата ухвалення редакційною колегією рішення про її включення до відповідного випуску наукового видання

Повернутися наверх ⇑ 

5. Основні підстави для доопрацювання статті

1. Наукова цінність та методологія

• Відсутність наукової новизни. У роботі чітко не визначено інноваційний внесок автора та його відмінність від уже відомих наукових результатів.
• Методологічна незавершеність.Недостатній опис методів, матеріалів та процедур, що унеможливлює відтворення експерименту іншими вченими.
• Слабке обґрунтування. Теоретичні положення, концепції та висновки не підтверджені достатньою кількістю емпіричних даних або аргументів.
• Помилки в аналізі. Некоректний опис експериментальної процедури або помилки в розрахунках статистичних показників.
• Нечіткість викладу. Відсутність зрозумілого формулювання гіпотез, суті експериментів або описів статистичних вибірок.

2. Робота з джерелами та актуальність

• Дисбаланс літератури. Відсутність у списку джерел сучасних вітчизняних та зарубіжних праць за профілем журналу, що висвітлюють актуальні дослідження.
• Порушення цитування. Невідповідність між прізвищами авторів у тексті та списком літератури.

3. Формальні та технічні вимоги

• Невідповідність анотацій. Відсутність резюме українською чи англійською мовами або їх невідповідність встановленому обсягу та змістовним вимогам.
• Порушення структури. Стаття не відповідає регламентованій структурі наукового видання.
• Оформлення джерел. Відсутність транслітерації списку літератури або порушення стандарту APA (American Psychological Association).
• Мовна якість. Текст не відповідає нормам наукового стилю та культури мовлення.

4. Академічна доброчесність та достовірність

• Порушення авторських прав. Виявлення плагіату, некоректне запозичення інтелектуальної власності, відсутність посилань на першоджерела.
• Недостовірність даних.  Наведені факти, цифри та дані не мають належного підтвердження, а висновки — логічного обґрунтування.

Повернутися наверх ⇑ 

6. Порядок доопрацювання рукописів (Revision Policy)

Якщо за результатами рецензування статтю було рекомендовано до публікації з умовою внесення правок, автору надається 30 календарних днів для підготовки оновленої версії.

Здійснений повторний науковий аналіз статті рецензентом передбачає такі необхідні наступні кроки автора:

1. Опрацювання зауважень: ретельно врахувати всі коментарі редактора та рецензентів.
2. Доопрацювання змісту: провести необхідні додаткові експерименти або повторний аналіз даних згідно з рекомендаціями експертів.
3. Звіт про зміни: надати детальні пояснення щодо внесених правка у супровідному листі через електронну систему Журналу.
4. Наукова дискусія: дотримуватися принципів академічної етики. Чітко вказати пункти, з якими ви згодні, та аргументовано обґрунтувати свою позицію щодо дискусійних питань.
5. Візуалізація виправлень: виділити кольором усі зміни, внесені до тексту рукопису під час доопрацювання.
6. Подання версії: завантажити оновлений рукопис як нову версію через вебсайт Журналу у встановлені редакцією терміни.

Поради для успішного проходження цього етапу

• Виділяйте зміни: у самому файлі статті використовуйте режим правки (Track Changes) або підсвічуйте новий текст кольором.
• Дотримуйтесь дедлайнів: якщо ви не встигаєте внести правки у встановлений термін, обов'язково повідомте про це редактора заздалегідь.
• Відповідайте на кожен пункт: навіть якщо зауваження здається дрібним, редакція має бачити, що ви його опрацювали.

• Доопрацювання статті не гарантує її автоматичне прийняття. Остаточне рішення ухвалює головний редактор після повторного розгляду виправленого матеріалу.
• Якщо автор категорично не згоден із зауваженнями, він має право надіслати науково обґрунтоване спростування.

Повернутися наверх ⇑ 

7. Мотиви для відмови в опублікуванні статті

• Виявлення ознак академічної недоброчесності (плагіату).
• Невідповідність змісту рукопису науковому профілю та тематиці видання.
• Порушення стандартів оформлення та структури наукової статті, встановлених МОН України та міжнародними конвенціями.
• Ігнорування зауважень рецензентів або відмова автора від внесення необхідних коректив у дискусійні моменти.
• Рішення редакційної колегії, прийняте на основі двох негативних рецензій, про відхилення рукопису без права його повторного подання.