ВИКЛИК, УРАЗЛИВІСТЬ, РИЗИК, ЗАГРОЗА: СУТНІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК

Автор(и)

  • Геннадій Рябцев професор КиєвоМогилянської школи врядування імені Андрія Мелешевича Національного університету «Києво-Могилянська академія»; головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень https://orcid.org/0000-0002-3478-825X

DOI:

https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-17-185-196%20

Ключові слова:

енергетична безпека, виклик, ризик, загроза, уразливість, ризикорієнтований підхід, вироблення політики, стратегічне планування, управління змінами

Анотація

Статтю присвячено подоланню проблеми недостатньої упорядкованості
понятійно-категоріального апарату безпекових досліджень, зокрема у сфері забезпечення
енергетичної безпеки України в умовах сучасного динамічного, високоризикового та невизначеного
геополітичного середовища.
Виявлено стійку термінологічну невизначеність і фрагментарність підходів до трактування
категорій «виклик», «ризик», «загроза». Практики їхнього використання класифіковано за трьома
моделями: семантична конвергенція (вживання безієрархічної тріади «виклик – ризик – загроза» як
взаємозамінних синонімів), змішування ризику й загрози як однорівневих категорій, а також
надмірно розширене та інтегративне трактування загрози як універсальної категорії небезпеки.
Така понятійна розмитість знижує методологічну цінність наукових розробок, викривляє результати
моніторингу, погіршує якість стратегічного планування, обмежує дієвість владного реагування.
З метою подолання кризи термінології та на основі узагальнення кращих світових практик
обґрунтовано необхідність впровадження уніфікованих ризик-орієнтованих (risk-informed) та
стійкісно-орієнтованих (resilience-based) підходів. Їхнє застосування дозволить переорієнтувати
увагу суб’єктів управління з подолання безпосередніх наслідків криз на аналізування
довгострокових тенденцій розвитку, виявлення структурних уразливостей об’єктів безпеки,
оцінювання можливих наслідків процесів та явищ і превентивне підвищення стійкості систем.
Запропоновано таке розмежування понять: виклик – сукупність обставин і структурних змін чи
тенденцій середовища, які формують особливі вимоги до умов функціонування об’єкта, потребують
адаптації або мобілізації ресурсів, але самі по собі ще не несуть загрози чи шкоди; ризик –
обумовлена невизначеністю майбутнього імовірнісна категорія, яка відображає можливість
настання небажаних наслідків і відхилень від стратегічних цілей унаслідок вказаних змін; загроза –
детермінований, конкретизований чинник, процес або подія короткочасної чи тривалої дії, що
здатна безпосередньо завдати шкоди системі, порушивши її функціонування. Обґрунтовано, що
загроза впливає на об’єкт управління через його уразливість – слабкі місця в системі захисту, – що
призводить до конкретних, вимірюваних негативних наслідків і втрат.

Розроблено рекомендації Кабінету Міністрів та Міністерству енергетики України щодо
гармонізації термінології й упровадження єдиних підходів до оцінювання безпекового середовища в
рамках логічної моделі «виклик → уразливість → ризик → загроза → наслідки → заходи
реагування».

Біографія автора

Геннадій Рябцев , професор КиєвоМогилянської школи врядування імені Андрія Мелешевича Національного університету «Києво-Могилянська академія»; головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень

доктор наук з державного
управління, професор

Посилання

Диха М.В. Виклики та загрози виробничій безпеці підприємств нафтогазового комплексу України у системі забезпечення

їх економічної безпеки. Київський економічний науковий журнал. 2026. № 12. С. 42–50. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-

X/2026-12-6.

Роговець М., Євдокимов В. Модель управління викликами, ризиками та загрозами державній безпеці України. Society and

Security. 2026. № 1 (13). С. 52–59. DOI: https://doi.org/10.26642/sas-2026-1(13)-52-59.

Базиченко В.В. Загрози та виклики державному управлінню в сфері національної безпеки України в умовах глобальних та

регіональних викликів. Вісник Херсонського національного технічного університету. 2025. № 2 (93), Ч. 1. С. 344–348.

DOI: https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.2.1.46.

Маслій О.А., Максименко А.П. Ризики та загрози економічній безпеці України у цифровій сфері в умовах війни. Ринкова

економіка: сучасна теорія і практика управління. 2022. Т. 21, № 3 (52). С. 179–199. DOI: https://doi.org/10.18524/2413-

2022.3(52).275802.

Босак І.М. Інформаційна безпека України: загрози та методи протидії. Київський економічний науковий журнал. 2025. № 9.

C. 33–39. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-765X/2025-9-4.

Пархоменко-Куцевіл О.І. Сучасні виклики національній безпеці України в умовах цифрових викликів: державноуправлінський аспект. Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення. 2025. № 12. C. 116–123.

DOI: https://doi.org/10.31470/2786-6246-2025-12-116-123.

Бобиль В.В., Лоскутова Г.А., Дронь М.А. Ризики та джерела загроз зовнішньоекономічної безпеки України. Review of

Transport Economics and Management. 2022. № 8 (24). C. 12–19. DOI: https://doi.org/10.15802/rtem2022/257978.

Онищенко С.В., Глушко А.А. Аналітичний вимір кібербезпеки України в умовах зростання викликів та загроз. Економіка і

регіон. 2022. Т. 1, № 84. C. 13–20. URL: https://journals.nupp.edu.ua/eir/article/view/2540 (дата звернення: 15.06.2026).

Найчук А.В., Маркітантов В.Ю. Ключові фактори ескалації безпекової ситуації в Східній Європі та загрози державним

інтересам України. Політологічний вісник. 2022. № 88. C. 175–188. DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2022.88.175-

ISO 31000. Risk management. URL: https://www.iso.org/iso-31000-risk-management.html (дата звернення: 15.06.2026).

Fernandez de Henestrosa M., Sischka P. E., Steffgen G. Examining the challenge-hindrance-threat distinction of job demands

alongside job resources. Frontiers in Psychology. 2023. Vol. 14. P. 1011815. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1011815.

Bojanić D. Theoretical and methodological analysis of challenges, risks and threats. Vojno delo. 2022. Vol. 74 (2). P. 1–17. DOI:

https://doi.org/10.5937/vojdelo2202001B.

Securing Clean Energy Technology Supply Chains. Paris: IEA, 2022. DOI: https://doi.org/10.1787/be931bdc-en.

Climate Resilience for Energy Security. Paris: IEA, 2022. DOI: https://doi.org/10.1787/2a931f53-en.

Regulation (EU) 2019/941 of the European Parliament and of the Council of 5 June 2019 on risk-preparedness in the electricity

sector and repealing Directive 2005/89/EC. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2019/941/oj/eng (дата звернення: 15.06.2026).

Aven T. Is the definition of risk still contested? Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers, Part O: Journal of Risk and

Reliability. 2023. Vol. 237, Issue 1. P. 3. DOI: https://doi.org/10.1177/1748006X221125865.

Xu Y., Reniers G., Yang M. A. Multidisciplinary Review into the Evolution of Risk Concepts and Their Assessment Methods.

Processes. 2024. Vol. 12. P. 2449. DOI: https://doi.org/10.3390/pr12112449.

Zanotti G., Chiffi D., Schiaffonati V. AI-Related Risk: An Epistemological Approach. Philosophy & Technology. 2024. Vol. 37,

Issue 66. DOI: https://doi.org/10.1007/s13347-024-00755-7.

Geiger G. Catastrophic risk: indication, quantitative assessment and management of rare extreme events using a non-expected

utility framework. Annals of Operations Research. 2024. Vol. 343. P. 223–261. DOI: https://doi.org/10.1007/s10479-024-06259-z.

Dekker M, Alevizos L. A threat-intelligence driven methodology to incorporate uncertainty in cyber risk analysis and enhance

decision-making. Security and Privacy. 2024. Vol. 7, Issue 1. e333. DOI: https://doi.org/10.1002/spy2.333.

Martínez C. A., Van Prooijen J., Van Lange P. A. A threat-based hate model: How symbolic and realistic threats underlie hate

and aggression. Journal of Experimental Social Psychology. 2022. Vol. 103. P. 104393. DOI:

https://doi.org/10.1016/j.jesp.2022.104393.

Connelly B., Shi W. Threats and responses in organizational research. Journal of Management. 2022. Vol. 48, Issue 6. P. 1366–

DOI: https://doi.org/10.1177/01492063221080431.

Risk informed approach for nuclear security measures for nuclear and other radioactive material out of regulatory control :

implementing guide. Nuclear Security Series. No. 24-G. Vienna: International Atomic Energy Agency, 2015. 69 p. URL:

https://www-pub.iaea.org/MTCD/Publications/PDF/Pub1678_web.pdf (дата звернення: 15.06.2026).

Енергетична безпека України: перспективна модель управління ризиками: монографія / [О.М. Суходоля,

Ю.М. Харазішвілі, Г.Л. Рябцев]; за ред. О.М. Суходолі. Київ: НІСД, 2023. 152 c. DOI: https://doi.org/10.53679/NISSbook.2023.01.

Визначення рівня та оцінювання загроз енергетичній безпеці: зб. аналіт. доп. / [О.М. Суходоля, Г.Л. Рябцев,

Ю.М. Харазішвілі та ін.]. Київ: НІСД, 2022. 160 c. DOI: https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2022.13.

Enhancing Security in Sustainable Energy Systems for Central European Business: An Adaptive Response Methodology under

National Economy / Y. Kharazishvili, O. Sukhodolia, G. Riabtsev, et al. Central European Business Review. 2025. Vol. 14 (4).

P. 25–63. DOI: https://doi.org/10.18267/j.cebr.396.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-10

Як цитувати

Рябцев , Г. (2026). ВИКЛИК, УРАЗЛИВІСТЬ, РИЗИК, ЗАГРОЗА: СУТНІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК. Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, (17), 185–196. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-17-185-196