КЛАСИФІКАЦІЯ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ І ВИКЛИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-17-135-140Ключові слова:
публічна служба, класифікація публічної служби, позасистемна публічна служба, державна служба, муніципальна служба, деінституціоналізація, інституційна цілісністьАнотація
У статті досліджено сучасні підходи до класифікації публічної служби в Україні в
умовах інституційних трансформацій. Методологічною основою дослідження стали інституційний,
системний і структурно-функціональний підходи, а також методи порівняльно-правового,
нормативно-правового та логіко-теоретичного аналізу. Обґрунтовано, що традиційні підходи до
класифікації публічної служби вже не повною мірою відображають сучасну інституційну структуру
цього правового і соціального інституту внаслідок появи посад, які виконують публічно-службові
функції, проте не належать до жодного з видів публічної служби. Запропоновано віднести таку
групу посад до позасистемної публічної служби. Проаналізовано ключові характеристики цього
виду за функціональною, нормативною, організаційною та статусною ознаками. Доведено, що
виокремлення позасистемної публічної служби має не нормативний, а науковий характер і
спрямоване на виявлення інституційних особливостей, що виникли внаслідок фрагментації
правового регулювання. Аргументовано, що використання запропонованої категорії сприяє більш
повному відображенню сучасної структури інституту публічної служби, усуненню теоретичних
суперечностей у її класифікації та формуванню цілісного підходу до аналізу правового статусу
окремих категорій публічних службовців. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні
поняття «позасистемна публічна служба» як самостійної наукової категорії та її місця в
класифікаційній системі публічної служби України. Практичне значення одержаних результатів
полягає у можливості їх використання для вдосконалення законодавства у сфері публічної служби,
усунення інституційних прогалин у правовому статусі окремих категорій публічних службовців і
забезпечення інституційної цілісності системи публічної служби України.
Посилання
Малиновський В.Я. Державне управління: навч. посіб. Луцьк: Вежа, 2000. 558 с.
Малиновський В.Я. Державна служба: теорія і практика: навч. посіб. Київ: Атіка, 2003. 160 с.
Малиновський В.Я. Публічна служба в Україні: підручник. Київ: Видавничий дім «Кондор». 2018. 312 с.
Малиновський В.Я. Публічна служба в Україні: підручник. Друге вид. доп. і перероб. Київ: Видавничий дім «Кондор».
476 с.
Малиновський В. Соціальний менеджер: статус та місце у системі публічної служби. Ввічливість. Humanitas. 2026.
№ 2. С. 208–213. https://doi.org/10.32782/humanitas/2026.2.26
Про Фонд державного майна України: Закон України від 09.12.2011 р. № 4107-VI. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4107-17#Text
Малиновський В. «Позасистемна» публічна служба в Україні: причини і наслідки. Публічне управління: концепції,
парадигма, розвиток, удосконалення. 2026. №15. С. 61–68. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-15-61-68.
Peters B.G., Pierre J. The Politicization of the Civil Service in Comparative Perspective: A Quest for Control. London:
Routledge, 2004. 312 p.
Tobin J. Politicisation of the civil service. House of Lords Library. 2024. 21 November. URL:
https://lordslibrary.parliament.uk/politicisation-of-the-civil-service/ (дата звернення: 01.08.2026).
Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби: Закон України
від 09.07.2017 р. № 2190-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2190-19#Text (дата звернення: 01.08.2026).
Рунова Н. Публічна служба в Україні: проблеми дефініції. Публічне право. 2012. № 3 (7). С. 269–274.

