ЦИФРОВИЙ ПУБЛІЧНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК КЛЮЧОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ
DOI:
https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-16-35-41Ключові слова:
інформаційна політика держави, цифровий публічний маркетинг, інформаційно-комунікаційні технології, світовий інформаційний простір, безпека інформаціїАнотація
У статті здійснено огляд цифрового публічного маркетингу як ключового
інструменту інформаційної політики держави. Зокрема, виокремлено ключові напрями реалізації
державної інформаційної політики в сучасних умовах; визначено невирішені наразі питання
державної інформаційної політики; обґрунтовано роль цифрового публічного маркетингу як
ключового інструменту державної інформаційної політики.
Підкреслено, що в процесі визначення ключових напрямів державної інформаційної політики
необхідно приймати до уваги поточні умови розвитку суспільства, а, саме створення
інформаційного суспільства, яке, в свою чергу, сприяє поширенню глобалізаційних процесів,
усуненню бар’єрів комунікаційного характеру як на рівні держави, так і на рівні громадськості.
Показано, що з метою активізації інтеграції України до світового інформаційного простору
доцільно розробити та впровадити низку заходів щодо поглибленої комп’ютеризації, зокрема,
поєднання вітчизняних інформаційних ресурсів зі світовими.
Зазначено, що до ключових напрямів реалізації державної інформаційної політики в сучасних
умовах доцільно віднести: забезпечення свободи слова; створення сприятливих умов для
організації вільного доступу до інформації; збереження суспільної моралі; активізація розвитку
конкуренції у сфері засобів масової інформації та інформаційно-комунікаційних технологій;
сприяння залученню інвестиційних ресурсів у розвиток інформаційно-комунікаційних технологій;
забезпечення відкритої та прозорої діяльності органів державної влади та місцевого
самоврядування; захист самобутності з культурної та мовної точки зору, оцифровування культурної
спадщини; організація боротьби з неналежним застосуванням сучасних інформаційних технологій;
забезпечення безпеки інформації; охорона персональних даних; захист недоторканості приватного
життя; формування позитивного іміджу органів держави та країни в цілому.
Зазначено, що впровадження інструментів цифрового публічного маркетингу в межах
державної інформаційної політики уможливлює: економію часу та ресурсів, підвищення прозорості,
збільшення залученості й оперативне реагування ‒ миттєва комунікація в умовах кризових ситуацій
чи надзвичайних подій.

