ІНТЕГРАЦІЯ БІЗНЕС-МЕТОДОЛОГІЇ ТА ПРИНЦИПІВ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В HRМЕНЕДЖМЕНТ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-16-114-121Ключові слова:
публічне управління, HR-менеджмент, меритократія, цифрова трансформація, Agile, Scrum, HRMIS, ESG-стандарти, Цілі сталого розвитку, інституційна ідентичність, прогнозна HR-аналітикаАнотація
У статті теоретично обґрунтовано та проаналізовано практичні механізми
інтеграції методів бізнес-менеджменту та принципів соціальної відповідальності у систему
публічного управління в умовах інтенсивної цифрової трансформації. Досліджено двосторонній
характер процесів міжсекторальної інтеграції. Доведено, що державний сектор активно імпортує
корпоративні інструменти операційної гнучкості та ефективності, тоді як приватний сектор зазнає
синхронної «соціалізації» стратегій через імплементацію стандартів ESG та Цілей сталого розвитку
ООН (зокрема SDG 8, 13, 16). Визначено, що під впливом європейських регуляторних вимог,
зокрема, Директива CSRD, ці метрики трансформувалися у базову умову ринкової капіталізації
бізнесу.
На основі компаративного аналізу кадрових моделей Німеччини, Естонії та України
обґрунтовано пріоритетність розбудови меритократичної системи відбору персоналу як основи для
підвищення індексу ефективності управління. На прикладі успішних вітчизняних практик –
екосистеми «Дія» та інформаційної системи управління людськими ресурсами (HRMIS), яка
об’єднала понад тисячу державних органів, – продемонстровано практичну ефективність
застосування методологій Agile та Scrum для подолання бюрократичної інертності консервативних
структур.
Особливу увагу приділено розв’язанню науково-практичної дилеми збереження інституційної
ідентичності державної служби. Аргументовано, що публічна сфера має запозичувати виключно
операційно-технологічний інструментарій бізнесу (автоматизацію, аналітику даних), повністю
зберігаючи свою унікальну орієнтацію на суспільне благо, людиноцентричність та верховенство
права. Визначено стратегічні напрями удосконалення вітчизняного HR-менеджменту у сфері
публічного управління, серед яких: нормативна легалізація гнучких команд (Agile Governance),
впровадження модулів прогнозної HR-аналітики та Big Data для запобігання кадрового дефіциту, а
також формування етичної і безбар’єрної організаційної культури сталого розвитку всередині
державних інституцій.
