ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕРІ ІНФРАСТРУКТУРИ У КОНТЕКСТІ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено роль державної підтримки як ключового інструменту розвитку
публічно-приватного партнерства у сфері інфраструктури України в умовах післявоєнного
відновлення. Обґрунтовано актуальність теми, зумовлену масштабними руйнуваннями
інфраструктурних об’єктів та обмеженістю публічних фінансових ресурсів, що потребує активного
залучення приватного сектору. Проаналізовано сучасний стан наукових досліджень у сфері
публічно-приватного партнерства та визначено недостатній рівень опрацювання питань
ефективності форм державної підтримки, зокрема державних гарантій, компенсацій і
співфінансування.
Розкрито сутність публічно-приватного партнерства як інструменту публічного управління та
окреслено його значення для відновлення транспортної, енергетичної, соціальної та цифрової
інфраструктури. Систематизовано основні форми державної підтримки публічно-приватного
партнерства відповідно до чинного законодавства України та визначено їх функціональне
призначення, зокрема зниження інвестиційних ризиків, підвищення фінансової привабливості
проєктів і забезпечення реалізації соціально значущих ініціатив.
Визначено ключові проблеми практичної реалізації публічно-приватного партнерства в
Україні, серед яких недостатня інституційна спроможність органів влади, складність процедур,
обмеженість ресурсів і недосконалість механізмів оцінки ефективності. З позицій публічного
управління результативність державної підтримки визначено не лише різноманітністю її
інструментів, а передусім якістю організації управлінських процесів. Важливого значення набуває
здійснення попередньої оцінки доцільності реалізації проєктів, зокрема шляхом їх порівняння з
альтернативними формами публічних закупівель. Не менш суттєвим є забезпечення ефективного
розподілу ризиків відповідно до принципу їх передачі тій стороні, яка має найкращі можливості для
управління ними. Також необхідним є впровадження дієвих механізмів моніторингу виконання
договірних зобов’язань і досягнення запланованих результатів, а також гарантування прозорості та
підзвітності, особливо у частині довгострокових бюджетних зобов’язань.
Обґрунтовано, що ефективність державної підтримки значною мірою залежить від якості
управлінських рішень, прозорості процедур, належного розподілу ризиків і впровадження системи
моніторингу результативності. Запропоновано напрями вдосконалення механізмів державної
підтримки публічно-приватного партнерства у контексті післявоєнного відновлення, зокрема посилення інституційної спроможності, гармонізацію законодавства з європейськими стандартами
та впровадження сучасних підходів до управління інфраструктурними проєктами.