ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ КАДРІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-16-67-75Ключові слова:
державне управління, інноваційні освітні технології, сектор безпеки і оборони, ефективність впровадження, підготовка кадрів, цифровізація освіти, система моніторингу, оцінювання ефективності, людський капітал, освітня аналітика.Анотація
У статті досліджено теоретико-методологічні та прикладні засади забезпечення
ефективності впровадження інноваційних освітніх технологій у підготовці кадрів сектору безпеки і
оборони з позицій державного управління. Обґрунтовано, що в умовах цифровізації суспільства та
зростання гібридних загроз особливого значення набуває модернізація системи професійної
підготовки фахівців шляхом інтеграції сучасних освітніх технологій, зокрема дистанційного
навчання, симуляційних систем, технологій віртуальної та доповненої реальності, адаптивних
освітніх платформ і засобів аналітики навчальних даних. Визначено, що ефективність
впровадження таких технологій залежить не лише від рівня матеріально-технічного забезпечення,
а й від якості інституційного середовища, узгодженості стратегічних документів у сферах освіти,
оборони та цифрової трансформації, а також від спроможності держави забезпечити комплексне
управління людським капіталом.
У роботі проаналізовано сучасні наукові підходи до оцінювання ефективності інноваційних
освітніх технологій та встановлено їх фрагментарний характер, що обумовлює необхідність
формування цілісної системи показників у межах публічного управління. Запропоновано
багаторівневу систему оцінювання, яка включає інфраструктурні, організаційно-інституційні,
педагогічні, кадрові, процесуальні, результативні та економічні показники. Обґрунтовано
доцільність поєднання кількісних і якісних методів оцінювання, а також використання сучасних
інструментів освітньої аналітики для забезпечення об’єктивності та оперативності управлінських
рішень.
Особливу увагу приділено формуванню цілісної системи моніторингу, яка інтегрує різні
джерела даних, забезпечує регулярне оцінювання досягнення стратегічних цілей і враховує
динаміку змін у безпековому середовищі. Доведено, що ефективна система моніторингу має бути
інтегрованою з національними стратегіями розвитку освіти та оборони, забезпечувати можливість
порівняльного аналізу на основі міжнародних індикаторів і бенчмарків, а також сприяти підвищенню
прозорості та підзвітності публічної політики.
Узагальнено, що впровадження інноваційних освітніх технологій виступає важливим
інструментом реалізації державної політики розвитку оборонного потенціалу через підвищення
якості професійної підготовки кадрів, скорочення часу їх адаптації до виконання службових завдань
і підвищення рівня оперативної готовності. Водночас встановлено, що відсутність системного
підходу до оцінювання ефективності впровадження таких технологій у контексті державного
управління обмежує можливості їх повноцінного використання.
