МЕХАНІЗМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Анотація

Стаття присвячена розвитку механізмів публічного управління процесами
цифровізації у сфері охорони здоров’я. Зокрема, з’ясовано сутність та специфіку механізмів
публічного управління процесами цифровізації у сфері охорони здоров’я; досліджено загальну
структуру механізму публічного управління в сфері охорони здоров’я; визначено перспективну
результативність розвитку механізмів публічного управління процесами цифровізації у сфері
охорони здоров’я.
Зазначено, що державне втручання у функціонування сфери послуг охорони здоров’я на
рівні цифровізації включає наступні напрямки: вдосконалення нормативного регулювання
діяльності продуцентів послуг охорони здоров’я, створення сприятливої інвестиційної політики та її
інформаційного супроводу, вдосконалення системи державних замовлень, надання гарантій і
субсидій, надання пільг по оподаткуванню, підготовку кваліфікованих медичних кадрів,
регулювання цін і тарифів на послуги галузі, сприяння формуванню ринкових інститутів,
індикативного планування та прогнозування, надання продуцентів послуг сфери охорони здоров’я
певної економічної самостійності.
Зазначено, що органи влади, здійснюючи державне регулювання сфери охорони здоров’я
спираються на такі принципи як законність, прозорість, системність, оптимальність,
прогнозованість, пріоритетність, ефективність і соціальна відповідальність. Дотримуючись
зазначених принципів можна досягати підвищення дієвості та ефективності механізму публічного
управління цифровізацією у сфері охорони здоров’я в умовах реформування.
Підкреслено, що ефективне поєднання механізмів публічного управління процесами
цифровізації у сфері охорони здоров’я дозволяє адаптувати медичну галузь до сучасних викликів,
підвищити довіру населення до системи охорони здоров’я та забезпечити стале функціонування
медичних закладів.
Перспективна результативність механізмів публічного управління процесами цифровізації у
сфері охорони здоров’я полягає у переході від базової автоматизації до проактивної,
клієнтоорієнтованої моделі. Це забезпечує зниження бюрократії, прозорість розподілу ресурсів та
створення єдиного цифрового простору, що безпосередньо впливає на якість життя та здоров’я
громадян.