Нормативно-правові механізми забезпечення публічної безпеки в Україні та закордоном

Анотація

У статті обґрунтована потреба у систематизації нормативно-правових механізмів забезпечення публічної безпеки в Україні та закордоном. Зауважено, що нормативно-правове регулювання підтримання публічної безпеки та порядку в Україні забезпечується цілою низкою нормативно-правових актів, зокрема: Конституція України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний і кримінальний процесуальний кодекси України, закони України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів», «Про національну гвардію України», «Про оперативнорозшукову діяльність», «Про Національну поліцію», «Про прокуратуру», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про правовий режим воєнного стану», наказ МВС «Про затвердження Положення про функціональну підсистему забезпечення публічної (громадської) безпеки і порядку, безпеки дорожнього руху єдиної державної системи цивільного захисту» та інші закони та міжнародно-правові угоди ратифіковані Україною. З’ясовано, що в національному законодавстві не врегульоване поняття «публічна безпека» як основа формування та забезпечення національної безпеки України. Разом з тим, у чинному законодавстві України врегульовані такі поняття як: «національна безпека», «інформаційна безпека», «кібер-безпека», «військова безпека», «громадська безпека», «громадський порядок» та ін.

Орган державної влади, який забезпечує публічну безпеку в Україні визначено Національну поліцію України. Разом з тим, функції Національної поліції України мають обмежений характер та спрямовані в більшості на попередження та протидію правопорушенням, а також на проведення відповідних слідчих дій. Водночас, міжнародне законодавство регулює функції поліції щодо прогнозування, протидії виникненню загроз та небезпек у системі публічної безпеки, формування позитивної співпраці між органами поліції та суспільством, формування позитивного іміджу поліції серед населення, формування довіри до органів поліції, що також сприяє забезпеченню публічній безпеці.