МОДЕЛІ ЕФЕКТИВНОГО ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.31470/2786-6246-2024-10-64-73Ключові слова:
публічне управління, воєнний стан, цивільно-військова співпраця, цифрова трансформація, національна безпека, антикризове управління, моделі управлінняАнотація
У статті досліджено теоретико-методологічні засади та практичні аспекти формування ефективної моделі публічного управління в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації системи державного управління до викликів воєнного часу та забезпечення її ефективного функціонування в кризових умовах. Метою дослідження є аналіз та оцінка моделей ефективного публічного управління в умовах воєнного стану, визначення ключових стратегій і практик, які підвищують ефективність і стійкість держави під час криз. На основі аналізу наукових джерел та практичного досвіду розглянуто особливості трансформації системи публічного управління в умовах воєнного стану, виявлено основні виклики та визначено шляхи їх подолання.
У статті систематизовано ключові компоненти ефективної моделі публічного управління в умовах воєнного стану, які включають: правову базу, організаційну структуру, механізми управління та ресурсне забезпечення. Особлива увага приділяється аналізу різних моделей управління (централізованої, децентралізованої та змішаної) та їх ефективності в умовах воєнного стану. Досліджено роль військових адміністрацій як специфічних органів управління в умовах воєнного стану, проаналізовано особливості їх функціонування та взаємодії з іншими органами влади. Визначено ключові фактори успішної цивільно-військової співпраці та механізми координації дій різних органів влади в кризових умовах. На основі проведеного дослідження запропоновано комплексну модель ефективного публічного управління в умовах воєнного стану, яка враховує необхідність балансу між централізацією критично важливих функцій та збереженням елементів децентралізації для ефективного вирішення локальних проблем. Особливу увагу приділено питанням цифрової трансформації процесів управління та забезпечення інформаційної безпеки. Результати дослідження дають можливість удосконалити систему публічного управління в умовах воєнного стану, підвищення її ефективності та адаптивності до кризових ситуацій.
Посилання
Tokakis, V., Polychroniou, P., & Boustras, G. (2019). Crisis management in public administration: The three phases model for safety incidents. Safety science, 113, 37–43[in English].
Bilynska, М. (2023). Building National Resilience During and After the War in Ukraine: The Public Administration Approach. EU and Western Balkan states, 1–2. https://doi.org/10.5281/zenodo.3989081 [in English].
Dubey, R., Bryde, D. J., Blome, C., Dwivedi, Y. K., Childe, S. J., & Foropon, C. (2024). Alliances and digital transformation are crucial for benefiting from dynamic supply chain capabilities during times of crisis: A multi-method study. International Journal of Production Economics, 269, 109166 [in English].
Turetskov, T., Serohina, N., Koshmal, S., Avanesov, H., & Koshova, S. (2023). Implementation of public policy in the face of political, military and financial risks and threats. Ad alta: journal of interdisciplinary research, 2(13), Special issue XXXVI, 159–163[in English].
Aristovnik, A, Murko, E, & Ravšelj, D. (2022). From Neo-Weberian to Hybrid Governance Models in Public Administration: Differences between State and Local Self-Government. Administrative Sciences, 12(1), 26. https://doi.org/10.3390/admsci12010026 [in English].
Mysyshyn, A. (2024). Advanced Technologies in the War in Ukraine: Risks for Democracy and Human Rights. GMF. www.gmfus.org. Retrieved from https://www.gmfus.org/sites/default/files/2024-10/Mysyshyn%20-%20Ukraine%20war%20tech%20-%20paper.pdf [in English].
Centre for Economic Strategy (2022). Stiykistʹ Ukrayiny: uroky 2022 roku [Resilience of Ukraine: lessons from 2022]. ces.org.ua. Retrieved from https://ces.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Стійкість-України.-Уроки-2022.pdf [in Ukrainian].
Izha, M.M., & Kurnosenko, L.V. (2023). Publichne upravlinnia v umovakh vyklykiv voiennoho stanu [Public administration in the context of martial law challenges]. Publichne upravlinnya ta rehional'nyy rozvytok – Public administration and regional development, 19, 11–30 [in Ukrainian].
Kruhlov, V.V., & Tereshchenko, D.A. (2023). Derzhavna polityka vidnovlennya lyudskoho kapitalu Ukrayiny v pislyavoyennyy period [State policy of restoration of human capital of Ukraine in the post-war period]. Osvitnya analityka Ukrayiny –Educational analytics of Ukraine, 2, 21–33 [in Ukrainian].
Pavchuk, I. (2024). The administrative and legal status of military administrations in Ukraine depending on the order of their creation. Visegrad Journal on Human Rights, 2, 91–98 [in English].
Borshchevsky, V.V., Vasylytsia, O.B., & Matveev, E.E. (2022). Publichne upravlinnya v umovakh voyennoho stanu: instytutsiyni transformatsiyi, stratehichne planuvannya ta mekhanizmy rozvytku [Public administration under martial law: institutional transformations, strategic planning and development mechanisms]. Derzhava ta rehiony. Seriya: Publichne upravlinnya i administruvannya – State and Regions, Series: Public Management and Administration, 2 (76), 30–35 [in Ukrainian].
Lakhyzha, M., & Yehorycheva, S. (2022). Transformation of the Public Administration in Ukraine under Martial Law. Hodyshnyk na departament «Admynystratsyya y upravlenye» – Godishnik on the department “Administration and Management”, 7, 40–56 [in English].
Tew, Y. (2020). Constitutional statecraft in Asian courts. Oxford University Press, Oxford Academic. https://doi.org/10.1093/oso/9780198716839.003.0009 [in English].
Darkovich, A., & Hnyda, O. (2024). (De) centralisation? Trends in the interaction of local self-government and state authorities at the local level in Ukraine. Kyiv School of Economics. kse.ua. Retrieved from https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/05/Full-version.-English.pdf [in English] .
Witesman, E. (2020). Centralization and Decentralization: Compatible Governance Concepts and Practices. Oxford Research Encyclopedia of Politics. Retrieved from https://oxfordre.com/politics/view/10.1093/acrefore/9780190228637.001.0001/acrefore-9780190228637-e-1390 [in English] .
Rodríguez-Pose, A., & Muštra, V. (2022). The economic returns of decentralisation: Government quality and the role of space. Environment and Planning A: Economy and Space, 54(8), 1604–1622 [in English].
Urban recovery framework. (2022). Decentralisation and local governance: Pursuing area-based approaches that support accountability in the restoration of basic services and economic recovery in Syria. unhabitat.org. Retrieved from https://unhabitat.org/sites/default/files/2022/09/lg_paper_final.pdf [in English].
Nemec, J., & Reddy, P. S. (2021). Public Administration in Conflict Affected Countries. Springer International Publishing AG. https://doi.org/10.1007/978-3-030-74966-8 [in English].
Akther, S. & Evans, J. (2024). Emerging attributes of adaptive governance in the global south. Frontiers in Environmental Science, 12, 1372157. https://doi.org/10.3389/fenvs.2024.1372157 [in English].
Yevsieiev, V., Rovynska, K., Koshovyi, B., Myrna, O., & Syniavska, O. (2024). Peculiarities of regional development under martial law: State and administrative aspects. Amazonia Investiga, 13(75), 274–284 [in English].
