ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ В УКРАЇНІ: ПИТАННЯ ТЯГЛОСТІ ТРАДИЦІЙ В ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ ТА ҐЕНЕЗА ТЕРМІНОЛОГІЇ

Анотація

У статті досліджено сутність територіальної громади, її характеристики в різні історичні періоди, становлення та еволюцію інституту територіальної громади з часів Київської Русі дотепер, а також ґенезу термінології у цій сфері. Автори встановили форми організації громадського життя на локальному рівні в різні історичні періоди та особливості вирішення важливих питань місцевого значення.

Встановлено, що давніми прототипами сучасних територіальних громад були «верв» (Київська Русь), «копа», «волость» (литовсько-польський період), громада (XVІ ст.), «община» (на землях України, які перебували у складі Російської імперії XIX – на початку XX ст.), «ґміна» (західноукраїнські землі XIX – на початку XX ст.). Акцентовано, що для розвитку місцевого самоврядування важливу роль відіграло магдебурзьке право, яке надавалося містам. Суть його полягала в тому, що міське населення звільнялося від юрисдикції урядової адміністрації і отримувало самоврядування на корпоративній основі, а міщани мали свою власну громаду з власним судом на основі окремих для кожного міста привілеїв, наданих від власника населеного пункту.

У статті також досліджуються місцеві органи влади в різні історичні періоди та функції, якими вони були наділені. Зокрема дається характеристика таким формам тогочасного самоврядування як віче, копний суд, староста, війт, «сходи», міські думи.

Зроблено висновки, що структура та функції територіальних громад у різні історичні періоди були різними, проте, загалом під територіальною громадою розумілася певна спільнота, яка відповідала тим чи іншим характеристикам залежно від історичної епохи. Розуміння традиційних аспектів тяглості громадських спільнот в історичному контексті є необхідним для успішного впровадження сучасних моделей управління. Забезпечення підтримки та зв’язку з минулим може виявитися суттєвим фактором у сприйнятті та прийнятті змін.

Автори наголошують, що дослідження генези термінології є ключовим аспектом у забезпеченні зрозумілості та уніфікації відповідних термінів та понять, а зокрема «громада», «староста». Це важливо для ефективної комунікації між владою, громадянами та експертним середовищем під час реалізації реформ у сфері місцевого самоврядування.

Авторами зазначено, що в Україні існують давні традиції територіальних громад, які значною мірою опираються на історичну пам’ять народу, майже не були перервані, якщо не рахувати відносно недовготривалого періоду радянської влади, яка все ж не змогла знищити самоврядні традиції українців.