ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДТРИМКИ ВЕТЕРАНІВ У КОНТЕКСТІ БЕЗПЕКИ ТА ІНКЛЮЗИВНОСТІ СПОРТИВНОГО СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ

Анотація

У статті висвітлено концептуальні засади безпеки та інклюзивності спортивного
середовища як невіддільної складової державної політики підтримки ветеранів війни в Україні.
Доведено, що в умовах сучасних викликів та необхідності масштабної ресоціалізації колишніх
військовослужбовців фізична культура і спорт виступають базовим інструментом їхньої
психологічної та фізичної реабілітації. Водночас поточний стан спортивної інфраструктури та чинні
механізми публічного управління демонструють низку бар’єрів – від архітектурної недоступності
об’єктів до браку спеціалізованих програм і кадрів, що суттєво обмежує можливості для повноцінної
інтеграції ветеранів з інвалідністю та маломобільних груп.
Акцентовано увагу на необхідності трансформації підходів до державного та муніципального
менеджменту у сфері спорту через впровадження стандартизованих вимог інклюзивності й безпеки.
Запропоновано розгорнути міжвідомчу координацію за участю органів влади, інститутів
громадянського суспільства та ветеранських об’єднань задля спільного проєктування безбар’єрного
середовища. Це дозволить не лише адаптувати наявні спортивні споруди до потреб захисників, а й
сформувати цілісну екосистему реабілітаційних послуг на рівні територіальних громад.
Актуалізовано, що практична цінність одержаних результатів полягає у розробці прикладних
механізмів удосконалення державної політики підтримки ветеранів через оптимізацію ресурсного
забезпечення та запровадження збалансованої системи оцінки інклюзивних спортивних програм.
Упровадження запропонованих організаційно-управлінських трансформацій дозволить мінімізувати
соціальні бар’єри, подолати інституційні дисфункції та сформувати стійку спортивну
інфраструктуру, здатну забезпечити ефективну ресоціалізацію, а також фізичну і психологічну
реабілітацію захисників України.
Обґрунтовано, що формування безпечного та інклюзивного спортивного середовища в Україні
є комплексним завданням, що вимагає переосмислення традиційних підходів до реабілітації
учасників бойових дій. В умовах масштабних суспільних трансформацій фізична культура і
адаптивний спорт трансформуються з категорії дозвілля у стратегічний інструмент державної
політики підтримки ветеранів війни. Успішність цього процесу безпосередньо залежить від здатності
органів державної влади та місцевого самоврядування ліквідувати наявні інфраструктурні,
організаційні та ментальні бар’єри, створивши натомість цілісну екосистему безбар’єрних просторів
на рівні кожної територіальної громади.