ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ПІДТРИМКИ ВЕТЕРАНІВ БОЙОВИХ ДІЙ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Анотація

Повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України, розпочата
24 лютого 2022 р., зумовила безпрецедентне зростання чисельності осіб, які набувають статусу
учасників бойових дій та ветеранів війни. Це обумовлює якісно нове завдання державного
управління – розбудову спроможної, комплексної та довгострокової системи соціального захисту й
реінтеграції ветеранів, спрямованої не лише на компенсаційно-пільговий підхід радянського зразка,
а й на створення умов для повноцінного повернення захисників до цивільного життя.
У статті проаналізовано інституційні, нормативно-правові та організаційні засади сучасної
державної політики щодо ветеранів бойових дій в Україні. Досліджено основні напрями підтримки –
медичну реабілітацію та протезування, психологічну допомогу, працевлаштування, освіту й
перекваліфікацію, житлові та фінансові гарантії, цифровізацію послуг. Окремо розглянуто ключові
досягнення останніх років: створення Міністерства у справах ветеранів (2018 р.), запуск Єдиного
державного реєстру ветеранів війни, розширення категорій одержувачів одноразової грошової
допомоги (Закон № 4351-IX від 15.04.2025 р.), запуск цифрової платформи «Дія Ветеран PRO»
(жовтень 2025 р.), утворення Ради ветеранів війни за незалежність України, а також багаторазове
зростання бюджетних видатків на протезування та реабілітацію.
Разом з тим залишається низка системних проблем, які потребують вирішення. Серед
найбільш гострих – фрагментарність наявних послуг та недостатньо розвинена ветеранська
інфраструктура на рівні громад. Відчутним є також брак кваліфікованих психологів, які мають досвід
роботи з бойовою травмою, а бюрократичні бар’єри ускладнюють отримання необхідної допомоги.
Окремою проблемою постає слабка координація зусиль між органами державної влади, місцевим
самоврядуванням, бізнесом та інститутами громадянського суспільства.

З огляду на це, окреслено ключові напрями вдосконалення державної політики. Йдеться про
розбудову мережі ветеранських просторів у територіальних громадах, запровадження єдиного
стандарту доступу до послуг та розвиток ефективної моделі взаємодії. Водночас наголошено на
необхідності поглиблення персоналізованого підходу через відповідні програми підтримки, а також
розширення можливостей для ветеранського підприємництва.