СУЧАСНА ПАРАДИГМА ДЕРЖАВНОЇ ҐЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ТА ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • Олена Бражко професор кафедри публічного управління та адміністрування Маріупольського державного університету https://orcid.org/0009-0001-5909-4481
  • Марина Киркач студентка Маріупольського державного університету https://orcid.org/0009-0001-3344-835X

DOI:

https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-17-13-21%20

Ключові слова:

державна ґендерна політика, ґендерна рівність, публічне управління, інституційна парадигма, децентралізація, гендерний мейнстримінг, воєнний стан

Анотація

У статті здійснено теоретико-методологічну реконструкцію сучасної парадигми
державної ґендерної політики, яка розглядається як багаторівнева інституційна система,
детермінована взаємодією базових соціальних інститутів – статі, ґендерної ідентичності та
ґендерних ролей. Запропонований підхід дозволяє інтерпретувати ґендерну політику як складну
конфігурацію нормативних, ціннісних та організаційних компонентів, що формують її інституційну
архітектуру та визначають логіку державного регулювання у цій сфері. Емпіричний вимір
дослідження базується на аналізі трансформацій ґендерних відносин в умовах децентралізації та
кризових викликів, включно з воєнним станом. Встановлено наявність структурно відтворюваних
ґендерних дисбалансів, які проявляються у сегментації ринку праці, вертикальній та горизонтальній
професійній стратифікації, а також у нерівномірному доступі до економічних ресурсів і кар’єрного
зростання. Окремо зафіксовано феномен подвійного навантаження жінок, що поєднує професійну
зайнятість із непропорційно високим обсягом неоплачуваної репродуктивної праці. Поглиблений
аналіз статистичних даних у сфері зайнятості та оплати праці дозволив ідентифікувати як вікові, так
і структурні форми ґендерної нерівності, що відтворюються через інституційно закріплені соціальні
норми та стереотипізовані уявлення щодо ґендерних ролей. Це свідчить про інерційний характер
соціальних механізмів відтворення нерівності навіть в умовах нормативного прогресу у сфері
рівних прав і можливостей. Додатковий компаративний аналіз представництва жінок і чоловіків у
системі публічного управління, політичному секторі та бізнес-середовищі засвідчив наявність
сегментованих моделей зайнятості та збереження галузевої ґендерної концентрації. Водночас
порівняння з країнами Європейського Союзу демонструє поступову позитивну динаміку щодо
політичного представництва жінок в Україні, хоча загальний рівень ґендерного паритету
залишається нижчим за середньоєвропейські показники.

Біографія автора

Олена Бражко, професор кафедри публічного управління та адміністрування Маріупольського державного університету

доктор наук з державного
управління, професор

Посилання

Наливайко І.О. Гендерна парадигма: вітчизняна практика та міжнародний досвід. Нове українське право. 2022. № 6. С. 80–85.

Іванова Т.В., Карч М.О. Гендерна ідентичність як мультиваріативний феномен. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2020. № 4. С. 28–33.

Лісовська Л.С. Методичні аспекти оцінки гендерного впливу реалізації стратегії розвитку територіальної громади. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми економіки та управління». 2024. № 8. С. 122–135.

Конституція України: прийнята 28 червня 1996 року № 254к. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96- вр#Text (дата звернення: 12.06.2026).

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»: прийнятий 8 вересня 2005 року № 2866-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15/ed20050908#Text (дата звернення: 12.06.2026).

Кодекс законів про працю України. (2006, 23 липня). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text (дата звернення: 12.06.2026).

Іnter-Parliamentary Union: Ukraine – Women in Parliament. URL: https://www.ipu.org/parliament/UA?utm_source= chatgpt.com (дата звернення: 12.06.2026).

Political leadership roles in 2025: Men continue to dominate. URL: https://www.ipu.org/news/press-releases/2025- 03/political-leadership-roles-in-2025-men-continue-dominate.com (дата звернення: 12.06.2026).

UN Women: Women Political Leaders 2025. URL: https://www.unwomen.org/en/digital-library/publications/2025/06/posterwomen-political-leaders-2025 (дата звернення: 12.06.2026).

Feminine Leadership Ideals and Masculine Practices: Exploring Gendered Leadership Conditions in the Swedish Parliament. 2023. URL: https://www.cambridge.org/core/journals/ (дата звернення: 12.06.2026).

Сайт Українського жіночого фонду. URL: https://uwf.org.ua/ (дата звернення: 12.06.2026).

Місцеве самоврядування та територіальна організація влади (в контексті широкомасштабного російського вторгнення). Результати всеукраїнського соціологічного дослідження. URL: https://decentralization.gov.ua (дата звернення: 12.06.2026).

Никифоренко В.Г., Табанова А.І. Гендерна рівність в україні: проблеми та шляхи удосконалення. Вісник соціальноекономічних досліджень. 2014. № 2 (53). С. 218–225.

Іваніна Т., Кисельова О., Колодій М. Гендерно орієнтоване врядування: практ. посіб. Київ: Видавничо-поліграфічна компанія «Юстон». 2021. 116 с.

Методичні рекомендації з реалізації гендерного підходу та підходу, що базується на дотриманні прав людини, на рівні територіальних громад від 2022 року № 359. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0359739-22#Text (дата звернення: 12.06.2026).

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-10

Як цитувати

Бражко, . О., & Киркач , М. (2026). СУЧАСНА ПАРАДИГМА ДЕРЖАВНОЇ ҐЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ТА ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ . Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, (17), 13–21. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-17-13-21