ПЕРСПЕКТИВИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЛІНІЧНОГО ПСИХОЛОГА В УКРАЇНІ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ СТАНДАРТАМИ

Анотація

У статті досліджено перспективні напрями удосконалення нормативного
регулювання діяльності клінічних психологів з урахуванням досвіду й найкращих практик провідних
європейських держав – членів Європейського Союзу. Проведено аналіз законодавчих актів та актів
самоврядних професійних об’єднань, що регламентують засади діяльності клінічних психологів у
європейських країнах, здійснено їх порівняльну характеристику, виявлено спільні підходи, переваги
та недоліки. Актуальність дослідження зумовлена недостатньою системністю національного
законодавства у сфері регулювання діяльності клінічних психологів, а також необхідністю його
гармонізації з європейськими стандартами в умовах реформування системи психічного здоров’я.
Встановлено, що чинна нормативно-правова база в Україні переважно зосереджена на питаннях
освітньої підготовки фахівців, водночас недостатньо врегульованими залишаються аспекти
професійного становлення, доступу до практичної діяльності, післядипломної підготовки та
спеціалізації. Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення вимог щодо достатньої за
часом післядипломної практики, орієнтованої на клінічне стажування під наглядом супервізора як
невід’ємної складової умов доступу клінічних психологів до практичної діяльності. Запропоновано
напрями вдосконалення системи професійної підготовки та спеціалізації клінічних психологів,
зокрема шляхом розширення критеріїв присвоєння кваліфікаційних категорій. Наголошено на
необхідності посилення законодавчого регулювання діяльності клінічних психологів на рівні закону,
зокрема через внесення змін до профільного законодавства у сфері психічного здоров’я.
Перспективним напрямом визначено формування суспільних запитів, організаційних, економічних
та правових передумов для визнання клінічних психологів як суб’єктів незалежної професійної
діяльності з подальшим нормативним закріпленням їхнього статусу на рівні окремого закону.