СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ КАДРОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ

Автор(и)

  • Оксана Ковтун доктор економічних наук, доцент, проректор з міжнародних зв’язків та проєктної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі https://orcid.org/0000-0002-9516-8628
  • Алла Волошко науковий співробітник відділу організації наукової діяльності Національної академії внутрішніх справ https://orcid.org/0009-0003-2603-8322

DOI:

https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-15-53-60

Ключові слова:

публічне управління, стратегічне управління, персонал, кадровий потенціал, публічна служба, стратегічне планування, механізми стратегічного управління

Анотація

У статті здійснений комплексний аналіз стратегічного управління кадровим потенціалом публічного управління в Україні, виокремлені основні етапи реалізації стратегічного управління кадровим потенціалом публічного управління в Україні. Зазначено, що стратегічне управління кадровим потенціалом публічного управління в Україні є ключовим чинником підвищення ефективності функціонування державних інституцій та реалізації державної політики. Його впровадження дозволяє забезпечити системне формування, розвиток і використання людських ресурсів у публічному секторі, що визначає рівень професійної компетентності, управлінської спроможності та мотивації публічних службовців.

Аналіз сучасного стану показує, що стратегічне управління кадровим потенціалом в Україні розвивається поступово і стикається з низкою проблем, серед яких недостатня інтеграція стратегічного підходу у внутрішні управлінські процеси, обмежена цифровізація кадрових процесів, невідповідність системи професійного навчання сучасним вимогам, а також наявність бюрократичної культури, яка інколи знижує ефективність кадрової політики.

Разом із тим, формування довгострокової кадрової стратегії, розвиток компетентнісного підходу до управління персоналом, впровадження системи професійного навчання та підвищення кваліфікації публічних службовців, а також створення ефективних механізмів мотивації та управління кар’єрою дозволяють поступово долати ці перешкоди. Особливе значення має інтеграція стратегічного управління кадровим потенціалом із процесами цифровізації та модернізації публічного управління, що створює умови для підвищення прозорості, підзвітності та результативності державних інституцій.

Стратегічне управління кадровим потенціалом у публічному управлінні України є необхідною передумовою підвищення інституційної спроможності держави, формування професійного та компетентного корпусу державних службовців, ефективної реалізації реформ та забезпечення сталого розвитку системи публічного управління. Його вдосконалення потребує комплексного підходу, включаючи модернізацію нормативно-правової бази, розвиток професійних компетентностей персоналу, підвищення рівня цифровізації та створення умов для мотиваційного та кар’єрного розвитку публічних службовців.

Посилання

Vytko, T.Iu. (2016). Derzhavna kadrova polityka Ukrainy: sutnist, suchasnyi stan i perspektyvy roz-vytku [State personnel policy of Ukraine: essence, current state and development prospects]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia i mistsevoho samovriaduvannia – Theory and practice of public administration and local self-government, 1. Retrieved from http://el-zbirn-du.at.ua/2016_1/3.pdf [in Ukrainian].

Parkhomenko-Kutsevil, O.I. (2023). Problemy systemy upravlinnia liudskymy resursamy derzhavnoi sluzhby Ukrainy [Problems of the human resources management system of the civil service of Ukraine]. Investytsii: praktyka ta dosvid – Investments: practice and experience, 13, 97–102. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2023.13.97 [in Ukrainian].

Rusnak, A., & Bahrim, O. (2025). Kontseptualni pidkhody do upravlinnia liudskymy resursamy u sferi derzhavnoi sluzhby: evoliutsiia teorii ta suchasni vyklyky [Conceptual approaches to human resources management in the civil service: evolution of theories and modern challenges]. Aspekty publichnoho upravlinnia – Aspects of public administration, 13(3), 5–11. DOI: https://doi.org/10.15421/152524 [in Ukrainian].

Polovyi, P. V. (2022). Kadrovyi potentsial orhaniv publichnoi vlady v umovakh rozvytku tsyfrovoho suspilstva: teoretychnyi aspekt [Human resource potential of public authorities in the context of the development of a digital society: a theoretical aspect]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok – Public administration: improvement and development, 5. DOI: 10.32702/2307-2156-2022.5.100 [in Ukrainian].

Mykhailovych, V.A. Stratehichne upravlinnia yak chynnyk rozvytku kadrovoho potentsialu rehionu [Strategic management as a factor in the development of the human resource potential of the region]. dspace.kntu.kr.ua. Retrieved from https://dspace.kntu.kr.ua/server/api/core/bitstreams/84ba6bd0-5edb-48a7-82ff-56b782229c90/content [in Ukrainian].

Melnyk, Yu., & Shalahinova, D. Stratehichne upravlinnia vidnovlenniam kadrovoho potentsialu: vyklyky trudovoi mihratsii [Strategic management of the restoration of human resource potential: challenges of labor migration]. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.16989898 [in Ukrainian].

Ionin, Ye. Ye., & Zahorodnyi, V. M. (2025). Vplyv trudovoi mihratsii na rynok pratsi Ukrainy v umovakh viiny ta shliakhy yoho vidnovlennia [The impact of labor migration on the labor market of Ukraine in wartime and ways of its restoration]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia – Economics and Management Organization, 20–32. DOI 10.31558/2307-2318.2024.4.3 [in Ukrainian].

Nosan, N., Fenicheva, T., & Kisilov, O. (2024). Suchasni metody upravlinnia kadrovym potentsialom dlia zabezpechennia efektyvnosti ta stiikosti orhanizatsii [Modern methods of human resource management to ensure the efficiency and sustainability of the organization]. Ekonomika ta suspilstvo –Economics and Society, 68. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-68-19 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-06

Як цитувати

Ковтун, О., & Волошко, А. (2026). СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ КАДРОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ. Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, (15), 53–60. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2026-15-53-60