МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ВЕТЕРАНІВ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ

Анотація

У статті проаналізовано сучасний стан механізмів державного управління у сфері медико-соціального забезпечення ветеранів в Україні в умовах зростання кількості військовослужбовців, мобілізованих після 2014 р. та особливо після 2022 р. Акцентовано, що потенційна кількість ветеранів та членів їхніх сімей може перевищити 5 млн. осіб, що формує масштабний державний і управлінський виклик. Визначено ключові проблеми: відсутність системної оцінки потреб ветеранів, низький рівень обізнаності щодо доступних програм підтримки та домінування пільгової моделі, орієнтованої на індивідуальні звернення, а не на довгострокову реінтеграцію. Розкрито сучасні механізми медичного забезпечення ветеранів, які реалізуються Національною службою здоров’я України через Програму медичних гарантій, що включає широкий спектр безоплатних послуг – від стаціонарної й амбулаторної допомоги до реабілітації та забезпечення лікарськими засобами. Наведено дані про контрактування госпіталів ветеранів війни та впровадження мультидисциплінарного підходу, цифровізації процесів реабілітації. Проаналізовано правові засади санаторно-курортного лікування та чинні медичні пільги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Окрему увагу приділено проблемі функціонування державного реєстру ветеранів та відсутності уніфікованої автоматизованої системи управління пільгами. Підкреслено проблематику функціонування єдиного електронного реєстру та ефективності персонального кабінету ветерана, що забезпечило б актуалізацію даних, підвищення прозорості, зменшення корупційних ризиків та формування реалістичних бюджетних запитів. У висновках обґрунтовано, що чинна пільгова модель є малоефективною та не сприяє інтеграції ветеранів у цивільне життя, формуючи залежність від соціальних виплат. Наголошено на потребі комплексної реформи, посиленні адресності державної підтримки, уніфікації стандартів надання пільг, зміцненні фінансової спроможності громад та вдосконаленні правового забезпечення цифрових сервісів. Констатовано, що проблематика медико-соціального забезпечення ветеранів залишатиметься актуальною протягом наступних десятиліть і потребує прискорення інституційних трансформацій.