ФОРМУВАННЯ СТІЙКОСТІ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.31470/2786-6246-2025-14-52-57Ключові слова:
стійкість освіти, державна політика, воєнний стан, безперервність навчання, публічне управління, інклюзія, кібербезпека, державно-приватне партнерствоАнотація
Стаття досліджує сучасний стан і перспективи формування стійкості освітньої системи України на державному рівні в умовах воєнного стану та довготривалих загроз безпеці. На основі міждисциплінарного підходу резильєнтність освіти розглянуто як інтегровану спроможність системи запобігати, поглинати, витримувати та трансформувати наслідки шоків, зберігаючи доступність, якість і безпеку освітніх послуг. Проаналізовано нормативно-правові засади організації освітнього процесу, цивільного захисту, кібербезпеки, публічних закупівель і бюджетної політики як основу для побудови цілісного фреймворку стійкості. Обґрунтовано, що нинішня модель забезпечення безпеки та безперервності навчання залишається фрагментованою: механізми укриттів, цифрової інфраструктури, захисту даних, інклюзії та підтримки педагогів реалізуються нерівномірно, залежать від ресурсів громад і партнерств, а відсутність єдиної системи індикаторів ускладнює управління на основі доказів. Запропоновано фреймворк державної стійкості освіти, що поєднує п’ять ключових блоків: нормативно-правовий (узгодження законів, стандартів і спеціальних режимів воєнного часу); інституційний (розподіл ролей між центральними органами влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти і партнерами); фінансовий (інструменти довгострокового та кризового фінансування, прозорі закупівлі, державно-приватні партнерства); цифрово-безпековий (інформаційна безпека, безперервність, універсальний доступ, кіберстійкість); соціально-кадровий (професійний капітал, психосоціальна підтримка, інклюзія). Сформовано пропозиції щодо впровадження національної панелі моніторингу, інтеграції стандартів ISO 22301 у галузеву політику, розвитку мереж професійних спільнот і механізмів співврядування з участю громад, НУО та бізнесу. Аргументовано, що перехід від реактивних до адаптивних, «антихрупких» підходів дозволяє використовувати кризові ситуації як вікно можливостей для оновлення інфраструктури, цифрових сервісів, управлінських практик і зміцнення довіри до державної освітньої політики.
Посилання
Pro osvitu (2017). Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 №2145-VIII [Law of Ukraine on Education from September 05 2017, №2145-VIII]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy – Information from the Verkhovna Rada of Ukraine, 38–39, 380 [in Ukrainian].
Pro povnu zahalnu seredniu osvitu (2020). Zakon Ukrainy vid 16.01.2020 №463-IX [Law of Ukraine on Complete General Secondary Education from January 16 2020, №463-IX]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy – Information from the Verkhovna Rada of Ukraine, 31, 226 [in Ukrainian].
Pro publichni zakupivli (2015). Zakon Ukrainy vid 25.12.2015 №922-VIII [Law of Ukraine on Public Procurement from December 25 2015, №922-VIII]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy – Information from the Verkhovna Rada of Ukraine, 9, 89 [in Ukrainian].
Biudzhetnyi kodeks Ukrainy (2010). Zakon Ukrainy vid 08.07.2010 №2456-VI [Law of Ukraine on Budget Code of Ukraine from July 08 2010, №2456-VI]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy – Information from the Verkhovna Rada of Ukraine, 50–51, 572 [in Ukrainian].
Pro zakhyst personalnykh danykh (2010). Zakon Ukrainy vid 01.06.2010 №2297-VI [Law of Ukraine on Personal Data Protection from June 01 2010, №2297-VI]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy – Information from the Verkhovna Rada of Ukraine, 34, 481 [in Ukrainian].
Pro osnovni zasady zabezpechennia kiberbezpeky Ukrainy (2017). Zakon Ukrainy vid 05.10.2017 №2163-VIII [Law of Ukraine on the Basic Principles of Ensuring Cybersecurity of Ukraine from October 05 2017, №2163-VIII]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy – Information from the Verkhovna Rada of Ukraine, 45, 403 [in Ukrainian].
Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu (2015). Zakon Ukrainy vid 12.05.2015 №389-VIII [Law of Ukraine on the Legal Regime of Martial Law from May 12 2015, №389-VIII]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy – Information from the Verkhovna Rada of Ukraine, 28, 250 [in Ukrainian].
Kodeks tsyvilnoho zakhystu Ukrainy (2012). Zakon Ukrainy vid 02.10.2012 №5403-VI [Law of Ukraine on Code of Civil Protection of Ukraine from October 02 2012, №5403-VI]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy – Information from the Verkhovna Rada of Ukraine, 34–35, 458 [in Ukrainian].
Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini (1997). Zakon Ukrainy vid 21.05.1997 №280/97-VR [Law of Ukraine on Local Self-Government in Ukraine from May 21 1997, №280/97-VR]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy – Information from the Verkhovna Rada of Ukraine, 24, 170 [in Ukrainian].
Pro zatverdzhennia Poriadku orhanizatsii osvitnoho protsesu v umovakh voiennoho stanu (2022). Postanova KMU vid 23.09.2022 №1117 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine on Approval of the Procedure for Organizing the Educational Process under Martial Law from September 23 2022, №1117]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy – Official Gazette of Ukraine, 76 [in Ukrainian].
UNDRR (2015). Sendai Framework for Disaster Risk Reduction 2015–2030. Geneva: United Nations Office for Disaster Risk Reduction [in English].
UNESCO (2023). Global Education Monitoring Report 2023: Technology in Education. Paris: UNESCO [in English].
UNICEF (2023). Ukraine Humanitarian Situation Report: Education, 2023. New York: UNICEF [in English].
OECD (2021). Education Policy Outlook 2021: Shaping Responsive and Resilient Education. Paris: OECD Publishing [in English].
World Bank (2023). Resilient Education Systems in Ukraine: Policy Note. Washington, DC: World Bank [in English].
Holling, C.S. (1973). Resilience and Stability of Ecological Systems. Annual Review of Ecology and Systematics, 4, 1–23 [in English].
Walker, B., & Salt, D. (2006). Resilience Thinking: Sustaining Ecosystems and People in a Changing World. Washington, DC: Island Press [in English].
Weick, K. E. (1995). Sensemaking in Organizations. Thousand Oaks: Sage [in English].
Bryson, J.M., Crosby, B.C., & Bloomberg, L. (2014). Public Value Governance: Moving Beyond Traditional Public Administration and the New Public Management. Public Administration Review, 74(4), 445–456 [in English].
Ansell, C., & Gash, A. (2008). Collaborative Governance in Theory and Practice. Journal of Public Administration Research and Theory, 18(4), 543–571 [in English].
Torfing, J., Peters, B.G., Pierre, J., & Sørensen, E. (2012). Interactive Governance: Advancing the Paradigm. Oxford: Oxford University Press [in English].
Heifetz, R., Grashow, A., & Linsky, M. (2009). The Practice of Adaptive Leadership. Boston: Harvard Business Press [in English].
Heeks, R. (2018). Information and Communication Technology for Development (ICT4D). London: Routledge [in English].
Fullan, M. (2016). The New Meaning of Educational Change (5th ed.). New York: Teachers College Press [in English].
Hargreaves, A., & Fullan, M. (2012). Professional Capital: Transforming Teaching in Every School. New York: Teachers College Press [in English].
Sahlberg, P. (2015). Finnish Lessons: What Can the World Learn from Educational Change in Finland? (2nd ed.). New York: Teachers College Press [in English].
Taleb, N.N. (2012). Antifragile: Things That Gain from Disorder. New York: Random House [in English].
ISO 22301:2019 (2019). Security and resilience – Business continuity management systems – Requirements. Geneva: ISO [in English].
European Commission (2020). Digital Education Action Plan 2021–2027. Brussels: European Commission [in English].
OECD (2022). Strengthening the Resilience of Education Systems. Paris: OECD Publishing [in English].
